Головні новини 4 лютого: нищівний удар по ворогу на Донбасі та рекорд у ЦВК

5 лютого 2019, 08:05
Читать новость на русском

Українські військові завдали потужного удару по позиціях бойовиків на Донбасі. До ЦВК подала заяви рекордна кількість охочих стати Президентом України. Смертельна пожежа у центрі Москви. Німеччина на ділі довела, що не визнає анексію Криму. Такими були головні новини понеділка, 4 лютого, в Україні та світі.

Нищівний удар ЗСУ по ворогу

Читайте також: У військовополоненого Ейдера виявили гепатит, – адвокат бранця Кремля

Українські військові завдали потужного удару по позиціях проросійських бойовиків у районі Золотого в Луганській області та знищили їх командно-спостережний пункт.

Операцію українські оборонці назвали "Відплатою" за дії проросійських бойовиків на Донбасі.

Зокрема, 25 січня російські окупаційні війська підірвали протитанковим гранатометом вантажівку українських бійців. Тоді загинув один військовий ЗСУ, а ще четверо отримали поранення.

Після цього, українські захисники почали збирати всю інформацію про місцеперебування окупантів та планувати операцію їх знищення.

Українські військові завдали удару по позиції бойовиків, коли на ній перебувало близько 12-14 осіб.

У повітря були підняті дрони і операція "Відплата" почалася. Знищена прямим попаданням зенітка і виведений з ладу військовий вантажний КАМАЗ. Решето. Повністю знищений прямим попаданням один з автомобілів МГБ. Два автомобіля швидше за все теж відновленню не підлягають. Сам командний пункт виведений з ладу, частково з особовим складом. З 12-14 чоловік, що були там, в укриття через дорогу встигли перебігти тільки 8-9. Решта залишалися в середині,
– розповів Мисягін.

Операція знищення зайняла близько 10 хвилин. У наслідок потужного удару командний пункт був повністю виведений з ладу.

Нищівний удар по ворожих позиціях: відео

Рекордна кількість кандидатів у президенти

Центральна виборча комісія України завершила приймати документи від охочих зареєструватися кандидатами на президентських виборах, що відбудуться 31 березня. Загалом до ЦВК принесли документи 90 осіб.

Читайте також: Понад 15 тисяч українців захворіли на кір у січні

ЦВК почала приймати документи у перший день передвиборчої кампанії – 31 грудня і припинила їх прийом ввечері 3 лютого.

За місяць часу документи для реєстрації кандидатами у президенти подали 90 осіб. Найбільше з них, а саме 18 осіб, прийшли до ЦВК в останній день.

Станом на 4 лютого Центрвиборчком зареєстрував вже 30 кандидатів, а відмовив – 24, розгляду документів очікують ще 36 осіб.

Така кількість охочих найбільша за всю історію проведення президентських виборів в Україні. Так, приміром, у 2014 році документи для участі у виборчих гонках подали 45 осіб, а зареєстрованих було – 23.

Така активність може бути пов'язана із майбутніми парламентськими виборами. Про це в коментарі 24 каналу розповіла соціолог Ірина Бекешкіна.

Не треба забувати, що восени відбудуться парламентські вибори. І на цих президентських виборах кандидують фактично всі лідери політичних партій. Якщо хтось не буде брати участі зараз, то про них забудеться. Тому їм треба розкрутитися зараз під час президентської кампанії,
– зауважила Бекешкіна.

Другою причиною соціолог назвала можливість зареєстрованого кандидата мати у виборчій комісії одного, або навіть 3-4 своїх представників.

Смертельна пожежа у Москві

У центрі Москви в ніч із 3 на 4 лютого сталася масштабна пожежа у житловому будинку.

Читайте також: Безпрецедентний крок: Лукашенко збільшує число прикордонників і створює нові підрозділи кордону

Займання трапилось на Нікітському бульварі в будівлі, яку називають "зірковий дім". За інформацією російських ЗМІ, саме в цьому будинку деякі квартири належать актрисі Інгеборзі Дапкунайте, художнику Нікасу Сафронову та співачці Любові Казарновській. Пожежа виникла у квартирі доньки російського музиканта Юрія Башмета.

Окрім того, будівля є об’єктом культурної спадщини, її звели у 1912 році. У будинку понад 100 житлових квартир, вартість чотирикімнатного помешкання перевищує тут 90 мільйонів рублів.

Читайте також: Нова загроза для окупованого Криму– токсичні відходи йдуть просто у море: фото та відео

Спочатку російські ЗМІ повідомляли про 4 загиблих, однак зараз їхня кількість збільшилася – жертвами вогню стали 8 осіб.


Пожежа у центрі Москви

Пожежникам перешкоджало те, що будівля має дерев’яні перекриття, а багато квартир переплановували.

У російському відомстві зазначають, що вдалось врятувати 42 мешканців, всього ж у будинку понад 100 квартир.

Пожежа у "зірковому домі" в Росії: дивіться відео

Німецькі науковці відмовилися їхати в Росію через анексію Криму

Читайте також: Побиття священика УПЦ МП на Тернопільщині: з'явився коментар поліції

Керівники німецьких навчальних закладів і науково-дослідних організацій відмовилися від участі в офіційному форумі зі своїми російськими колегами у Казані. Все тому, що у спільній конференції російська сторона вказала кримського учасника.

Мовиться про очільника Кримського федерального університету Андрія Фалалеєва. До слова, до окупації Криму Росією цей навчальний заклад мав іншу назву – Таврійський національний університет імені Вернадського.

Буквально за тиждень до запуску форуму МЗС ФРН і конференція ректорів вищих навчальних закладів ФРН зажадали в ультимативній формі від російських співорганізаторів перешкодити присутності Фалалеєва на зустрічі,
– повідомляють у російському МЗС.

Так, росіяни пояснили: відмова пов’язана з тим, що офіційний Берлін не визнає Крим територією РФ.

Через відмову німецьких науковців приїжджати до Росії на конференцію, її довелось скасувати.

Росіяни не змогли не виділитись цинічним коментарем стосовно того, що відбулося.

"З огляду на це, вся вина за зрив конференції в Казані лягає цілком і повністю на німецьку сторону. Шкодуємо, що вона на цей раз віддала перевагу мові ультиматумів", – додали російські дипломати.