Конфлікт у Азовському морі: реакція та зобов'язання світу

Читайте також: Запровадження воєнного стану: якими будуть наслідки для України

Що сталося?

Вранці у неділю, 25 листопада, прикордонні кораблі Російської Федерації перешкодили проходженню трьох кораблів ВМС ЗС України з порту Одеси в порт Маріуполь Азовського моря. Зокрема, прикордонний корабель РФ у районі Керченського мосту протаранив український рейдовий буксир. Відео зіткнення, яке підтверджує, що росіяни зробили це усвідомлено і навмисно, згодом з’явилося у Мережі.

У Федеральній службі безпеки Росії, своєю чергою, звинуватили українську сторону в "небезпечних маневрах" під час заходу в "закриту акваторію територіального моря РФ". Також російська влада в односторонньому порядку закрила Керченську протоку для проходу цивільних суден.

Увечері того ж дня російський спецназ обстріляв та захопив три українські кораблі, їх доправили до окупованої Керчі. Шестеро військовослужбовців ВМС ЗСУ були поранені.

Президент Петро Порошенко уже підтримав рішення РНБО щодо введення воєнного стану на 60 днів. Остаточна відповідь – за народними депутатами, голосування яких заплановане на 16:00 26 листопада.

Армію та СБУ приведено в повну бойову готовність. Весь склад Військово-морських сил України підняли по тривозі – судна виходять у море.

Відео тарану українського буксира російським кораблем:

Як відреагувала міжнародна спільнота?

Однією з перших з’явилася реакція Європейського союзу. Там заявили, що очікують від Росії, що вона відновить свободу проходженню кораблів у Керченській протоці і закличе своїх військових діяти стримано, щоб негайно стабілізувати ситуацію.

Також у ЄС зазначили, що події в Азовському морі є демонстрацією того, що напруженість буде тільки зростати, якщо РФ не братиме до уваги основні правила міжнародного співробітництва.

Будівництво Керченського моста проходило без згоди України і є ще одним порушенням суверенітету і територіальної цілісності держави. Це паралельно з мілітаризацією Азовського моря призвело до посилення контролю над військово-морським рухом у протоці. Європейський союз очікує, що Росія припинить ескалацію конфлікту,
– зазначили у службі зовнішніх зв'язків.

За словами експерта Олександра Хари, ця реакція є дуже м’якою, хоч і тут фіксується факт російської агресії.

ЄС фактично закликає обидві сторони конфлікту стримуватися, щоб врегулювати ситуацію. Це є неправильним з точки зору того, що там відбувається: жертву і агресора ставити на одну лінію,
– сказав експерт.

Читайте також: Запровадження воєнного стану: що Порошенко говорив у 2014 і як змінив свою думку

Потім була реакція НАТО. Там запевнили Україну в беззаперечній підтримці на тлі загострення ситуації. Зокрема, речниця Альянсу Оана Лунгеску наголосила, що Альянс повністю підтримує суверенітет України та її територіальну цілісність, включаючи її права на судноплавство у власних територіальних водах.

Ми закликаємо Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів на Азовському морі відповідно до міжнародного права,
– заявила Лунгеску.

При цьому в НАТО закликали до стримування та деескалації.

Також президент України Петро Порошенко і генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг домовилися про термінове скликання надзвичайного засідання комісії Україна-НАТО через агресію Росії в Азовському морі.

Читайте також: "Нам потрібна допомога": оприлюднено переговори військових моряків в Азовському морі

У Конгресі США також засудили протиправні дії Росії в Азовському морі. У відповідній заяві конгресмен Брайан Фіцпатрік закликав притягнути до відповідальності президента РФ Володимира Путіна і підкреслив, що "США не мають ігнорувати агресію Росії проти України".

Продовження Росією нелегальної окупації Криму та її постійні спроби дестабілізувати Східну Європу прямо загрожують інтересам нашої національної безпеки. Ми не можемо ігнорувати агресію Росії проти України. Я закликаю президента та адміністрацію повною мірою притягнути до відповідальності Володимира Путіна на саміті Великої двадцятки наступного тижня. Ми повинні стояти пліч-о-пліч з народом України,
– йдеться в заяві Фіцпатріка.

Конгресмен додав, що “Росія повинна негайно відновити свободу плавання через Керченську протоку, дозволивши українським суднам вільно використовувати українські порти".

З боку Держдепу, Білого дому або посольства США офіційної реакції на останні дії Росії на Азові досі немає.

За словами експерта Олександра Хари, “ми наразі очікуємо від Трампа, що він прийме доволі жорсткі кроки і підтримає Україну не лише риторично”.

Крім того, була низка заяв дружніх країн, але вони впливають на ситуацію менше.

Так, Україну уже підтримали Канада, Польща, Естонія, Латвія, Литва та Німеччина. Ці держави займають абсолютно проукраїнську позицію.

Поки що цей каток реакцій лише розкручується. Побачимо, що буде по результатах екстреного засідання Ради безпеки ООН. Безумовно, там не буде прийнято жодних рішень, оскільки Росія є постійним членом Радбезу, але навіть ті сигнали, які будуть лунати, вони безумовно для нас важливі”,
– резюмував реакції урядів інших країн Олександр Хара.

Про умови воєнного стану дивіться у відео:

Як міжнародні організації можуть вплинути на ситуацію?

Експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Майдану закордонних справ Олександр Хара розповів, що міжнародна спільнота може посилити санкційний і політичний тиск на Росію, проте наразі найважливішою є підтримка технічна.

Звісно, вони (міжнародні організації, – ред.) будуть вимагати вільного судноплавства і засуджувати агресію РФ. Проте є більш важливі речі – це допомога нам у питанні озброєння, оскільки Росія зупиняється лише там, де їй “можна дати по зубах”. А у нас поки що немає військових м’язів і засобів, з допомогою яких можемо це зробити,
– пояснив експерт.

Міжнародна спільнота також має посилити політичний та дипломатичний тиск на Росію – ввести додаткові санкції. При цьому санкційний тиск має бути поширено не лише на Крим, а й на Чорноморські й Азовські порти РФ та на компанії оборонно-промислового комплексу, які постачають зброю на окупований Крим.

Позитивним моментом стало б рішення США про передачу нам засобів для стримання Росії. Це можуть бути і кораблі, але, найголовніше, – воєнні системи. В Україні корабельні ракети є лише на рівні випробувань. А вони нам дуже потрібні, особливо в Азовському морі, де Росія є сильнішою. Тоді ми отримаємо засоби не лише дипломатичного стримування, а й фізичного знищення наших ворогів,
– розповів Олександр Хара.

Крім того, за словами експерта, позитивно вплинути на ситуацію можна і "з моря", проте цей варіант наразі мало реальний.

На жаль, угода 2003 року не дозволяє входження в Азовське море кораблів третіх країн, а у Чорному морі не можуть постійно перебувати судна держав, які не є чорноморськими. Сама присутність кораблів НАТО біля кордону дещо вгамувала б росіян і не дала б їм можливості розгорнути агресію. Роль Туреччини також може бути посилена, але я не думаю, що найближчим часом вони будуть готові вступати у конфронтацію з Росією,
– пояснив експерт.

Читайте також: Як Україна має реагувати на захоплення Росією кораблів в Азовському морі?