Меркель і Путін: про очікування та сюрпризи переговорів

21 серпня 2018, 20:00
Читать новость на русском

Чергові переговори Ангели Меркель і Володимира Путіна в Берліні викликали занепокоєння в Україні. Надто часто стали зустрічатися канцлер Німеччини і президент Росії. Більше того, з Путіним знову регулярно спілкуються й інші західні лідери, включаючи Трампа.

Чому Меркель і Путін знову зустрілися, і про що вони могли домовитися, в матеріалі 24 каналу.

З австрійського весілля на рандеву до фрау Меркель

Перед зустріччю з Меркель Путін побував на весіллі міністра закордонних справ Австрії Карін Кнайсль. Як пишуть ЗМІ, Кнайсль – міністр від правої Партії свободи, яка входить до правлячої нині коаліції з консервативною Народною партією канцлера Себастьяна Курца. Партія свободи відома проросійською позицією й уклала угоду про співпрацю з "Єдиною Росією" – партією Путіна.

Читайте також: Це викликає сумну посмішку, – Клімкін про запрошення Путіна на весілля глави МЗС Австрії

Така подія не залишилася поза увагою українського експертного середовища. Це викликало бурхливу реакцію, дехто з користувачів соцмереж написав, що Путін повинен не на весіллі танцювати, а сидіти на лаві підсудних в Гаазі.


Спочатку Путін станцював з міністром закордонних справ Австрії

Втім, станцювавши танок з нареченою, Путін полетів на зустріч з Меркель, яка відбулася 18 серпня в урядовій резиденції Мезеберг. Зустріч тривала досить довго, Меркель і Путін вийшли до преси перед початком перемовин. Канцлер Німеччини зазначила, що вони обговорюватимуть питання Сирії, України. А також будівництва не вигідного для України спільного німецько-російського проекту газопроводу "Північний потік-2".

Потім переговори проходили в закритому режимі та без перекладачів. Після завершення офіційних заяв не було.

На думку експерта "Майдану Закордонних Справ" Олександра Хари, ця зустріч, а також низка попередніх свідчать про частковий вихід Путіна з міжнародної ізоляції.

Путіну частково вдалося прорвати блокаду західних країн. До нього з візитами раніше приїжджала Меркель і президент Франції Макрон, була зустріч з Трампом, він поїхав на весілля до Австрії, а звідти в Берлін. З ним зустрічаються, тиснуть руку, вважають тим, без кого не можна вирішити певні питання – Сирія, Україна. Меркель, як і Захід в цілому, обрали такий підхід: не визнаємо режим Башара Асада в Сирії, анексію Криму, війну в Україні і каратимемо за це Росію. Тим не менше, є питання, з яких варто працювати з Росією,
– наголосив Олександр Хара.

Що очікувалося від зустрічі?

Спільне протистояння Німеччини і Росії політиці Трампа

Експерти вважали, що головна причина зустрічі Меркель і Путіна – зовсім не війна в Україні чи Сирії, а вироблення спільних рішень щодо США через протекціонізм Трампа в торгівлі. За словами політолога Андрія Вігірінського, політика Трампа з укріплення долара призводить до втрати позицій валют інших країн, в тому числі, Німеччини і Росії. Тому Меркель і Путін можуть обговорити можливість введення дзеркальних заходів щодо США. Для Європи і Росії є одне спільне геополітичне питання – будівництво газопроводу "Північний потік-2".

"Північний потік-2" для Берліна і Москви важливий не тільки з точки зору енергетики, але й економіки. В ньому зацікавлені Німеччина, Австрія, Франція, Нідерланди. А політика Трампа, який виступає проти будівництва, може призвести до того, що проект не буде реалізований. І втратить не тільки Росія. Постраждають європейські компанії, які є бюджетоутворюючими для ЄС, через загрозу американських санкцій. Зокрема, Royal Dutch Shell (англо-голландська), французькі Total і Engie. І, вочевидь, Меркель і Путін говоритимуть про це,
– наголошує Андрій Вігірінський.


Путін хоче розколоти союз США і Німеччини

Як відомо, проти проекту виступає Трамп, який вважає, що новий газопровід загрожує енергетичній безпеці Європи і зробить її більш залежною від Росії. США підготували новий законопроект, який передбачає санкції для компаній, зокрема і європейських, які братимуть участь у будівництві "Північного потоку-2". Хоча насправді Трамп хоче постачати в Європу скраплений газ. Втім, зауважує Олександр Хара, хоча скраплений газ дорожчий, його поставки посилюють диверсифікацію енергоресурсів і унеможливлюють монополізацію Росією газового ринку.

"Зараз у Європу постачають більше 40% російського газу, а після запуску "Північного потоку-2" буде біля 60%. І складно говорити про енергетичну безпеку", – зазначає Хара.

Звільнення Олега Сенцова

В Україні покладали велику надію щодо зрушення питання про звільнення українських політв’язнів, зокрема Олега Сенцова. Незаконно засуджений у Росії український кінорежисер у знак протесту голодує 100 днів. Однак ні чисельні звернення європейських лідерів, ООН, ПАРЄ, ані прохання матері Сенцова про помилування не дали результату.


В Україні є сподівання, що Меркель зможе посприяти звільненню Олега Сенцова

На думку директора аналітичного центру "Політика" Миколи Давидюка, Путін навмисно максимально підняв політичні ставки в питанні звільнення Сенцова напередодні зустрічі з Меркель, щоб виставити свою ціну. Але саме в канцлера Німеччини найбільше шансів домовитися про звільнення Сенцова і інших політв’язнів.

Читайте також: Сенцов розуміє, що його можуть не врятувати в реанімації і він може померти, – правозахисниця

Путін веде себе в стилі Івана Грозного, йому подобається грати в імператора, щоб у нього просили помилування. Відлік часу пішов на дні. В України сьогодні немає стільки інструментів, щоб вести такі перемовини з Путіним. Але це принципове питання. Не можна дозволити, щоб у XXI столітті людину вбили політичним насильницьким методом у в’язниці. Це питання честі всіх демократичних світових лідерів,
– наголосив Микола Давидюк.

Які реальні результати переговорів?

Меркель бере ініціативу і форсує переговори по Україні

За словами голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, Меркель і Путін не досягли конкретних домовленостей на переговорах. Але Меркель хоче активізувати переговори, щоб не зірвати "Мінськ-2". За його словами, канцлера Німеччини турбує, що в зв'язку з президентськими і парламентськими виборами в Україні, які пройдуть у 2019 році, може виникнути затяжна пауза в переговорах – майже на рік.

"Ризик кризи переговорів, ескалації конфлікту може виникнути через те, що восени можуть відбутися так звані вибори в ОРДЛО. Така спроба в 2014 році була зірвана першими мінськими угодами. Це призвело до військової напруги. І зараз є така загроза. Якщо ці вибори оголосять, то з високою ймовірністю буде майже неможливо продовжити на рік дію закону про особливий статус Луганської і Донецької областей. Тоді буде криза самої конструкції мінських угод", – вважає Фесенко.


Меркель активізує переговори в Мінську

Водночас Олександр Хара переконаний: якби Меркель і Путін знайшли якісь компромісні точки дотику, то оголосили б про це. Скоріше за все, ні про що по Україні вони не домовились, крім того, що "давайте продовжувати діалог". А це вигідно Путіну, а не Меркель чи Україні.

Ресурси в Путіна для продовження агресії є. Конкретної мети щодо України він поки не досяг. Єдиний варіант, коли Путін може припинити війну на Донбасі – або в нього не буде ресурсів, а ціна продовження агресії буде дуже високою. Або ж мета буде досягнута. Це він зможе, якщо до влади в Україні прийдуть так звані миротворці, які запропонують нові стратегії. А насправді погодяться на те, заради чого Путін і починав війну – повернути Україну під вплив Росії,
– вважає Хара.

Миротворча місія ООН

Офіційних заяв про прогрес у питанні введення миротворців Меркель і Путін не робили. Втім, схоже, питання обговорювалося. Хоча Україна і наші західні партнери перестали активно лобіювати введення місії ООН через категоричну позицію Росії: миротворці тільки на лінії розмежування і без доступу до україно-російського кордону, який тимчасово не підконтрольний Києву. Як повідомив головний редактор "Ехо Москви" Олексій Венедиктов, Меркель запропонувала Путіну ввести на Донбас 30-40 тисяч миротворців. За його словами, Меркель, можливо, пропонувала створити там міжнародну адміністрацію.

Це вже конкретні параметри місії ООН. Але реакції Кремля ніхто не знає. Швидше, Росія вивчає питання, йти на компроміс чи ні. І коли: зараз, щоб перенести узгодження введення місії в ООН, або ж поставити оновлене українське керівництво перед фактом, що рішення – резолюцію ООН – треба виконувати,
– говорить Володимир Фесенко.


Росія може погодитися на миротворців?

Як зауважує політолог, є інформація, що деякі російські експерти працюють і над форматом повноцінної місії ООН, включаючи створення міжнародної адміністрації. Навряд чи б вони це робили з власної ініціативи. Примітно, зазначає політолог, що наступного дня після перемовин бойовики знизили обстріли вдвічі і не використовували важке озброєння. Це показово.

Зустріч у Нормандському форматі


Путін не проти зустрічі "нормандської четвірки"?

Не виключено, що Росія погодилася провести зустріч у Нормандському форматі на найвищому рівні. Як зауважує Фесенко, помітна зміна риторики і тактики Росії. У липні міністр закордонних справ РФ Лавров озвучував ультиматум для такої зустрічі – розведення важкого озброєння по лінії зіткнення і проведення виборів в ОРДЛО. Тепер Москва не заперечує можливість такої зустрічі. Дата обговорюється, але переговори можуть відбутися в Парижі.

"Північний потік-2" і збереження транзиту газу через українську ГТС

Невідомо, чи домовилися Меркель і Путін про спільні дії проти Трампа через загрозу санкцій у випадку будівництва "Північного потоку-2". Однак Меркель чітко озвучила свою позицію по збереженню прокачки російського газу українською ГТС.

На думку Фесенка, непогано, що цим питання займається Меркель. Але для України також важливі умови Росії.

Є побоювання, що Росія хоче від України компромісу не тільки по тарифам на транзит газу нашою ГТС. Кремль хоче нас примусити до мирової угоди по Стокгольмському арбітражу, щоб Україна відмовилася від вимог виплат компенсації "Газпромом", присудженої нам міжнародним арбітражем,
– вважає Володимир Фесенко.


Попри загрозу санкцій США Німеччина не відмовиться від "Північного потоку-2"

На переконання Миколи Давидюка, в Путіна стратегія – перетягнути Меркель на свою сторону і розірвати трансатлантичну дружбу. Але експерти вважають, що між Меркель і Путіним може бути лише ситуативний союз. Німеччина ніколи не погодиться розірвати стосунки з США.

Українські політв’язні – козир Путіна

На жаль, прогресу в цьому питанні, вочевидь, поки немає. За словами Фесенка, з великою ймовірністю тема визволення українських політв'язнів обговорювалася. Втім, зауважує політолог, коли мова йде про Путіна, ні в чому не можна бути впевненим.

Чи буде результат у питанні звільнення українських заручників? Все залежить від Путіна, в якого особливе негативне ставлення до Сенцова. До Савченко не було такого ставлення. Але якщо Путін хоче показати свою конструктивність, готовність домовлятися і йти на компроміси, то про це скажуть два індикатори. Перший – відкладання так званих виборів в ОРДЛО восени. Це треба, щоб не зірвати мінські угоди. Другий – звільнення Сенцова,
– наголосив Володимир Фесенко.

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик переконаний, що Путін не погодиться обміняти українських політв’язнів на російських диверсантів і терористів, затриманих в Україні.

"Поступок від Росії в плані обміну українськими політв’язнями не треба чекати. Українськими заручниками Росія торгуватиметься до останнього. І докази, які застосовує Україна для тиску на Росію в питанні звільнення Олега Сенцова та інших, для Кремля – не аргумент. Для РФ аргумент – зміна геополітичних розкладів, можливість діалогу з Трампом, перезапуску відношень з Меркель", – наголосив Віталій Кулик.


Путін не звільнить українських заручників і продовжить війну

Олександр Хара зауважує, для Путіна Сенцов – козир у рукаві.

"Весь світ намагається достукатися до Путіна, пропонує якісь варіанти по звільненню Сенцова, але марно. Це те, чого добивається Путін – щоб з ним розмовляли, просили. А людина для нього нічого не варта. Не треба сподіватися, що Путін хоче відновити свій імідж. Він цинічна людина і використовуватиме Сенцова і інших політв’язнів для своєї вигоди", – наголосив Хара.