Також з Юрком Луговським попрощався його рідний полк "Азов" у селі Урзуф на Донеччині. Червоноградці ж зустрічали воїна навколішках. 12 березня 2018 року попрощатися з воїном прийшло чи не все місто. Відспівали Юрка у храмі, де він ще від малого прислуговував при Господньому престолі.

Малослівним був, але за свої вчинки він завжди відповідав. Я трохи здивована, звичайно, що такий характер проявився в нього. Дуже ми сумуємо, дуже нам шкода. Неможливо виразити словами той біль, який ми зараз відчуваємо,
– розповіла класний керівник Юрка, вчителька школи №9 Ольга Коваль.

Вікторія Труш, вчителька фізкультури у школі №9, додала: "Найголовніше, що ми вчимо тих дітей, і навіть не підозрюємо, наскільки вони сильні. Що ми ще можемо повчитися багато чого в них". Хлопець брав участь у Революції Гідності. Пішов воювати добровольцем з перших днів війни. Спершу з батальйоном "Донбас", згодом – з батальйоном "Азов".

Читайте також: На Донбасі загинув львів'янин

Він захищав Широкине і Маріуполь. Йому вдалося допомогти побратимам вийти з-під Іловайського котла і досі не мати жодного поранення. Юрка – на псевдо "Баррет" – ворожий снайпер вбив минулої п'ятниці.

Баррет – це гвинтівка американська 50-го калібру. Дуже потужна. І так, як він був снайпером, то взяв собі такий позивний. Прийшов до нас снайпером. А потім був заступником командира взводу розвідки. Пройшло би ще набагато часу – і він би став офіцером. Це однозначно,
– зазначив командир 1 батальйону полку "Азов" Олег, позивний "Сухар".

14 березня, у День добровольця, Юрку мали вручити іменну вогнепальну зброю. Та не судилось. Друг Юрія Анатолій Іванець розповів: "Юрій зустрічався з моєю дочкою. Часом, як приїжджав, з внуком бавився. Майже як член сім'ї був. Він був воїн відразу. Видно було, що він ліпший за нас, тих, які тут стоїмо".

Тіло Героя пронесли його рідними вулицями, де місцеві мешканці прощались з ним навколішках.

Нагадаємо, на залізничному вокзалі Києва знайдено тіло військовослужбовця з Чернівецької області Віталія Вяльцева, який воював на Донбасі.