Про це повідомляє видання "Радіо Свобода".

Як російський супутник зазнає краху?

Російська аерокосмічна компанія Бюро 1440 досі не змогла вивести на заплановану висоту 800 кілометрів жоден із серійних апаратів третього покоління. Замість цього один із супутників згорів у щільних шарах атмосфери, а решта залишається на значно нижчих орбітах через технічні збої двигунів.

Втрата доступу до Starlink на початку року суттєво послабила боєздатність російських військ на передовій. Традиційні військові системи зв'язку розраховані переважно на передачу голосу й не здатні забезпечити постійну трансляцію великих обсягів даних та відеопотоків із безпілотників у реальному часі.

Саме тому Starlink та аналогічні системи є фактично незамінними для військових,
– зазнає аналітик організації Oryx Якуб Яновський.

Технічні збої та дефіцит наземних терміналів

Експерт із космічних технологій Анатолій Зак оцінив рівень збоїв під час останніх запусків як дуже болісний і близький до неприйнятного. Супутники підіймаються на орбіту хаотично, тому розгортання запланованого угруповання з 292 апаратів до кінця 2027 року залишається малореалістичним сценарієм.

Окрім проблем у космосі, ключовою перепоною для Росії є відсутність масового виробництва наземних терміналів. Дорогі антени з фазованими решітками потребують іноземної компонентної бази, а самі термінали виходять надто громіздкими й важкими для встановлення на безпілотники.

Сухопутні удари Сили оборони по космічній інфраструктурі

Повноцінна функціональність супутникової мережі також повністю залежить від наземних центрів управління та виробничих потужностей. Сили оборони України вже неодноразово завдавали ударів по російському центру супутникового зв'язку в Дубні, космодрому Плесецьк та підприємству Прогрес, яке виготовляє ракети Союз.

Знищення об'єктів, де збирають самі супутники, також технічно можливе,
– додає аналітик організації Oryx.

Нагадаємо, радник президента України з технологічних питань Сергій "Флеш" Бескрестнов застерігав, що в разі розгортання системи "Рассвет" ворог може отримати можливість онлайн-керування ракетами та дронами. За оцінками експертів, Росії знадобиться щонайменше від трьох до семи років для створення мінімально працездатного супутникового зв'язку.