Источник: "Территория равенства" на 24 канале
Були у Білорусі і вкрай кричущі випадки, коли затримували й катували дітей. Про те, що пробачити і звести нанівець не маємо права – читайте далі у блозі.
Интересно Не о форме или цели: что общего в протестах в Украине, России, Беларуси
Петро Кірік
Петру Кіріку було всього 16 років, коли його затримали й побили 2 співробітники міліції в Мінську. Хлопець лише перебував на вулиці після завершення мітингу 12 серпня. Приблизно опівночі біля автобусної зупинки його з другом побачили правоохоронці.
Я сидів на землі, і мене кілька разів вдарили кийками по всьому тілу. Нас називали тваринами, скотиною, фанатиками Майдану,
– розповів Кірік.
Петро Кірік, якого побили силовики / Фото spring96.org
Коли Петро зміг достукатись до міліціонерів і сказав, що йому всього 16 років, удари трохи послабили. Однак бити так і не припинили. У відділку хлопця тримали майже до 4 ранку.
Петра звинуватили в участі у "несанкціонованому" мітингу. Комісія у справах неповнолітніх винесла йому попередження, а в грудні Петра Кіріка затримали вдруге.
Обратите внимание Тихановская хочет встретиться с руководством Украины: оппозиционерка обратилась к депутатам
Микита Золотарьов
Ще одного неповнолітнього Микиту Золотарьова міліція заарештувала вже у нього вдома – у Гомелі 11 серпня. З того часу 16-річний хлопець уже пів року перебуває у слідчому ізоляторі.
Микита Золотарьов / Фото spring96.org
Микиті приписують те, чого він не робив. За версією слідства, він нібито кинув коктейль молотова в бік міліціонера. Звичайно, про жодні докази, які могли б це підтвердити, навіть не мовиться.
За десять днів після арешту Микиту перевели в гомельське СІЗО, де він перебуває і нині. У СІЗО Микиту не раз били і навіть катували електрошокером. Пропонували зізнатись і сказати імена інших в обмін на свободу.
Що кажуть його батьки
Тато Микита запевнив, що для тих, хто катував його сина, він лише "щабелька для просування по кар'єрній драбині".
Окрім затримань і катувань, ще один метод тиску, який полюбляють і білоруські, і російські правоохоронці – це погрози батькам передати дітей під опіку держави. До речі, у такий же спосіб шантажують і родини кримських татар в окупованому Криму.
Батьків шантажують силовики
У Білорусі 14-річного Олега омонівці у повній амуніції у серпні затримали біля торгового центру. Мати Олега розповіла, що у мікроавтобусі його били, тягали за волосся і силоміць відбирали телефон. Згодом на жінку натиснули так, що їй довелось письмово підтвердити участь сина в "несанкціонованому" мітингу. Хоча вона була впевнена, що це неправда.
Далі – за класичним сценарієм. Сім'ю Олега поставили на облік в Департаменті із захисту прав дітей. Мовляв, Олег живе в "соціально небезпечній ситуації". Коли мати Олега заперечила, що її син не зробив нічого протиправного, міліціонери заявили: "Скажіть спасибі, що він повернувся до вас живим". У той же день Олега звільнили.
К теме Мое возвращение в Беларусь не изменит ничего, – Тихановская
Уявіть, подібні "хорори" спецслужби розповідають навіть дітям у школах. Школярам відверто заявляють: "Якщо ваші батьки будуть ходити на мітинги і погано говорити про президента, вашу сім'ю визнають неблагонадійною, а вас відправляють в інтернат".
Ці кричущі факти не просто обурюють, вони підтверджують тезу, що Білорусь не має майбутнього за нинішньої влади. Рубікон уже перейдено, вся міжнародна спільнота відверто має тиснути, аби зміни таки відбулися.