Не о форме или цели: что общего в протестах в Украине, России, Беларуси

Невже є щось спільне?

Що є спільного у протестах в Україні, Росії, Білорусі – протестах кардинально різних по суті, по формі, по причинах, по можливих наслідках?

Читайте також В Україні відбулися протести на підтримку Сергія Стерненка: фото, відео

В усіх цих абсолютно різних явищах, які навіть порівнювати некоректно, є одне спільне: виросло нове покоління. Нове покоління, для якого Лукашенко є вічним фараоном, яке не давало згоди на путінський суспільний договір "добробут замість свободи", для якого надбання трьох українських Майданів є природними.

Це ми пам'ятаємо часи, коли Лукашенка не було, Путін тягав валізу за своїм боссом, а за свободу треба було битися без гарантії перемоги. Для нинішніх 17 – 25-річних це все історія, а в такому віці історія 20-річної давнини видається раннім середньовіччям, а 7-річної давнини – пізнім середньовіччям.

Часто доводиться чути скарги на аполітичність молоді. Але тут треба зробити два зауваження. Перше: для того, щоб вийти на захист власних цінностей, не треба бути "політичним", бо це не про політику (ми ж розуміємо, що страшні політичні опоненти стоять за нинішніми протестами лише в уяві представників влади: Порошенко має не більше стосунку до протестів щодо Стерненка, ніж "американський імперіалізм" до протестів проти Лукашенка). Це не про політику, це про цінності.

Рекомендуємо! "Стаття знайдеться": хто і навіщо влаштував спецоперацію проти Стерненка

Друге зауваження: суспільні зміни ініціює дуже невелика меншість. Завжди знайдуться кілька тисяч людей, що радше готові змінити країну, ніж емігрувати з неї.