Європа вирішила виділити гроші Україні після зміни влади у 2014 році. Ідеться про 30 мільйонів євро – мільярд гривень за нинішніми мірками. Наївні європейці хотіли, щоб наша влада осучаснила шість українських КПП, аби це нагадувало справді європейські процедури перетину кордонів.

Але жоден з проектів не був доведений до ладу через корупцію та неспроможність керівництва Державної фіскальної служби, яка управляє митницею. А якщо конкретно – через бажання колишнього глави ДФС Романа Насірова, аби європейські гроші засвоїли "правильні люди".

Читайте также: Старий і надійний Рінат Ахметов, або Як українські олігархи "ламають" базові закони економіки

Термін реалізації проекту був до кінця 2016 року, але навіть затримка на один рік нічого не змінила, і в європейців урвався терпець. Як депутат, я вивчав цю ситуацію та отримував інформацію від інсайдерів.

Отже, Насірова було призначено головою ДФС 5 травня 2015 року, і одразу ж служба уклала ряд договорів для реконструкції пунктів пропуску на кордоні. Розслідування журналу "Новое время" встановило цікаві зв’язки з головою ДФС.

Зокрема, йдеться про Холдингову компанію зі складною назвою "ЕнергоМонтажВентиляція". Вона отримала найбільший контракт на два контрольні пункти, не маючи жодного досвіду отримання державних тендерів на будівництво, бо яка спеціалізувалася на встановленні вентиляційних агрегатів.

В державному реєстрі засновником та кінцевим бенефіціарним власником "Енергомонтажвентиляції" є такий собі Михайло Іщенко. А він навчався разом із Олександром Глімбовським, який є тестем голови Насірова – той, до речі, вніс 100 мільйонів гривень застави за Насірова по справі Онищенка, яку чесний український суд не захотів конфіскувати до бюджету попри те, що Насіров порушував умови звільнення з-під варти, не здавши свій британський паспорт.

Читайте также: Злочинна змова: Подробиці справи "вишок Бойка"

Ще одна фірма, яка мала засвоїти європейські гроші – компанія "Текком" – раніше було на субпідряді в тестя Насірова Олександра Глімбовського та його "Альтіс Холдингу". Наприклад, "Текком" будував офіс "Альтіс Холдинг".

Аби тендери на європейські гроші потрапили до пов’язаних з Насіровим компаній, довелося навіть зображувати конкуренцію. Тільки от цим самим фіктивним конкурентом були теж… фірми, пов’язані з тестем Насірова, такі, як "Альтіс-Констракшн".

Начальник Департаменту інфраструктури ДФС Володимир Кислицин, при якому мали проводитися роботи за гроші Євросоюзу, також був пов’язаний із тестем Насірова – вони разом виконували роботи із реконструкції транспортної розв’язки Поштової площі в Києві.

Усе це може свідчити про зловживання своїм службовим становищем верхівкою ДФС в часи Насірова, що вилилося зрештою в невиконання робіт та міжнародний скандал. При чому – не перший.

Згадайте, як влада супротивилася створенню незалежного антикорупційного суду. А потім, коли пролунали жорсткі вимоги Заходу, Банкова через своїх агентів запускали фейки начебто про відставку директора Світового банку в справах України, Грузії та Молдови Сату Кахконен. Бо вона, мовляв, перевищила владу. Я зустрічався днями з місією Світового банку та можу сказати – це брехня, яка тільки підірвала репутацію влади на Заході.

У світі наростає хвиля невдоволення та скепсису через нездатність нашої держави боротися з корупцією та проводити економічні реформи. Європейські політики, експерти та журналісти інвестували надто багато часу, зусиль та уваги в Україну. Почалося це все 2011 році, коли ув’язнили Юлію Тимошенко.

Тому об’єктивна причина – світовим лідерам складно тримати увагу на одній темі – українській - протягом шести років, в той час коли на планеті одночасно відбувається багато драматичних процесів. А суб’єктивна причина – це нездатність Порошенка боротися з корупцією та вгамувати власні апетити, через що багато європейців та американців просто розчарувалися в Україні.

Читайте также: Як український Закон пробачає топ-корупціонерам розтрату державних коштів

Наслідки цього Порошенко міг відчути на собі. Під час конференції з питань безпеки в Мюнхені він виступав у порожній залі, що є своєрідним дипломатичним ляпасом.

Повільні реформи в Україні посилюють тиск європейського бізнесу на своїх урядовців, щоб ті зняли санкції з Росії. Особливо активним є німецький бізнес, який не розуміє – чому вони повинні втрачати гроші, а їх економіка – ринки збуту, якщо жертвують вони цим всім через країну, президент якої не здатен боротися з корупцією, створити чесну владу та збирати гроші своїх же олігархів у бюджет.

Це все породжує ефект "Ukrainian Fаtigue", або "Втома від України", і Захід, аби здихатися наших проблем, готовий до введення місії миротворців ООН на окупованих територіях Донбасу. Передбачається, що це може бути контингент нейтральних держав на кшталт Швеції, Бразилії та Білорусі.

Щоправда, і тут все рухається складно. Мої джерела в німецькій делегації кажуть, що Путін наполягає на буквальному виконання мінських угод. Тобто – на повернені Києву контролю над кордоном між Росією та Україною лише після проведення місцевих виборів на окупованих територіях. Тоді як німці пропонують – передавайте контроль не Україні, а миротворцям ООН, але до виборів.

Зрештою, висновок очевидний – Україна має терміново покращити свою репутацію на Заході. Це можна зробити лише реформами, а не корупційними скандалами. Так ми не лише відродимо довіру закордонних партнерів, але і покращимо життя своїх громадян. Реформи потрібні нам, а не Трампу, Макрону чи Меркель.