Потрібно дати час і нашому послу в Вашингтоні, і найнятим лобістам роздивитися, розібратися – що і як відбуватиметься нині в Білому Домі; хто ключові гравці, як вони взаємодіють між собою і з президентом Трампом. Потрібно вибудувати коло контактів.
Україна ніколи не належала і не буде належати до сфери першочергових інтересів США. Тому ранній контакт може зіграти дуже невдячний жарт – відбудуться зустрічі, діалог, якісь обіцянки чи запевнення з боку США, а далі – під впливом якихось більш важливих інтересів США змінять свою політику.
Потрібно дати можливість Трампу і його команді сформуватися, сформувати політику, проявити себе в ділі, почати працювати. Лише це дасть повне уявлення з ким ми маємо справу, і як себе з ними поводити, які мотиви рухають новою американською адміністрацією на світовій арені.
У цей початковий період є кому і над чим працювати і без самітів.
Але найголовніше – з чим йти на зустріч з новою адміністрацією? Чи готова вона слухати безкінечне українське – ми захищаємо світ, ми реформуємось, ми боремось з корупцією. При тому, що особливо вражаючих результатів боротьби на жодному з напрямків продемонструвати не можемо. Усе своє життя Трамп не проводить зустрічі з тими, хто не дає йому прибутку.
Зрозуміло, кортить з піарною метою оголосити, що президент України був в числі перших іноземних лідерів, які добилися уваги і зустрічі з президентом Трампом.
Але проблема в тому, що спершу необхідно переконатися, що зустрічі з новим американським президентом взагалі варті зусиль, витрачених на їхню організацію.
Читайте також: Трамполітика: санкції і ядерне роззброєння ніяк не пов'язані