Выстояли там, где не выдержал бетон: кто есть современными героями для украинцев

Чому співгромадянами є ті, хто на вулицях Києва, Львова чи Харкова, і чим вони відрізняються від тих, хто живе у Будапешті, Варшаві чи навіть у Москві? Про це – у відеоблозі "Думки мої тихі" на 24 каналі.

Читайте также Хоче підкупити українських олігархів дешевим газом: що задумав Путін

На таку думку наштовхнула ситуація на вулиці, коли дитина запитала в мами, чому вона є українкою. Відповіді на це запитання почути не вдалося, але виникло запитання, чому ми всі є нацією та хто ми один одному, адже у кожного свої проблеми, цілі й мрії. Хіба є щось, що усіх об'єднує та відрізняє від поляків, румунів, росіян та інших націй?

От що може бути спільного у багатодітної жінки з Рівного та юначки з Харкова, коли в них різна віра, вік, вподобання, мрії та соціальний статус.

Що об'єднує українців

На перший погляд, у багатьох українців немає нічого спільного, що могло б перетворити чужих один одному людей на близьких за духом однодумців. Однак насправді ці люди мають один спільний знаменник – вони можуть зватися нацією, якщо мають спільних героїв. Їхні проблеми, прагнення можуть бути різними, але якщо ці люди називають тих самих осіб "героями", то усі вони є однією нацією.

К теме Виробники вакцин від COVID-19 хочуть нажитися на людстві: чому це не так

У кожної нації є свої справжні герої – у французів, англійців, поляків та грузинів. У росіян теж є свої герої, довкола яких вони будують націю, але щодо певних персонажів їм можна щиро поспівчувати.

Хто є героєм для українців

Після цього виникає запитання, хто є героями для українців, довкола яких вони будують свою націю. Можливо, це чумаки чи козаки з Січі, Володимир Винниченко чи Степан Бандера. А от і ні, бо ці постаті для більшості сучасних українців були спотворені десятиліттями радянської й російської пропаганди. На жаль, через це такі історичні й дійсно поважні фігури не зможуть об'єднати українців у націю.

Втім, нам насправді не треба поринати так далеко в минуле, бо ми маємо сучасних героїв, які варті захоплення й обожнювання. Мовиться про кіборгів, які встояли там, де не витримав бетон. Це армійці, які 242 дні боронили Донецьке летовище, яке з візитівки сучасної української Донеччини перетворилося на руїну та стало свідченням сучасного "русского мира".

Якщо ці кіборги, які боронили летовище, не погоджувалися віддавати ворогу жодного клаптика української землі, воювали за мирну Україну навіть у найстрашніших для цього умовах та вели нескінченний бій 242 дні поспіль, викликають у вас захоплення, то Ви – українець. І після цього вже байдуже звідки людина та скільки їй років. Якщо кіборги є для неї героями, то така людина є однією з тих, хто щасливий зватися українцем.