Демарш України в ПАРЄ: "за" і "проти"

Таке рішення він пояснив протестом української делегації проти нещодавнього рішення ПАРЄ про повернення російської делегації.

Між іншим: Після скандалу з Україною в ПАРЄ Пристайко зустрівся з генсеком Ради Європи

"Не маючи іншої можливості реагування на порушення цією організацією власних принципів і зіткнувшись з досить відвертим ігноруванням його інтересів, Україна поки утримається від відрядження своєї делегації на найближчу сесію ПАРЄ", – написав Яременко у себе в Facebook.

За його словами, українська сторона зараз зосередиться на підготовці делегації і проведенні консультацій з іншими державами-членами Ради Європи (РЄ) для вироблення плану "повернення довіри до ПАРЄ".

Нагадаємо, 25 червня ПАРЄ прийняла рішення про повернення російської делегації. Росіянам повернули право голосувати, виступати і бути представленими в асамблеї і її органах.

20 вересня в парламенті сформували нову делегацію від Верховної Ради в ПАРЄ з 12 депутатів. Більшість в ній отримала фракція "Слуга народу". Делегацію очолила 28-річний нардеп від СН Єлизавета Ясько.

Єлизавета Ясько / Фото Facebook Lisa Yasko

Рішення про неучасть України у майбутній сесії ПАРЄ було прийнято колегіально, втім попри це депутати від фракції "Опозиційна платформа – За життя!" (ОПЗЖ) заявили, що їх представник (а це нардеп Юлія Льовочкіна) на сесію Асамблеї таки поїде.

Юлія Льовочкіна / Фото з сайту ОПЗЖ

Загалом, потрібно відзначити, що демарш України викликає полярну реакцію серед експертного середовища – частина фахівців, з якими ми поспілкувалися, вважає це логічним рішенням Києва, інші стверджують, що потрібно незважаючи ні на що, використовувати ПАРЄ як інформаційний майданчик для протистояння з Росією. Чиї аргументи більш переконливі – судити вам.

"На мій погляд, це правильне рішення – не їхати на сесію ПАРЄ. Росія протягом трьох років робила все, щоб з неї були зняті санкції, які занадто дорого їй обходяться. Але ми, як парламентська делегація, говорили, що без виконання умов ПАРЄ (повернення Криму і Донбасу, виведення військ і т.д.) це неможливо. Якщо ми повернемося до повноцінного співробітництва з ПАРЄ без виконання цих умов, як ми будемо виглядати в очах тих країн, які послідовно підтримували Україну? Ми повинні продовжувати співпрацю в форматі консультацій", – зазначає віцепрезидент ПАРЄ (2017-2018), екснардеп Георгій Логвинський. При цьому він додає, що українські політики перебувають в постійному контакті з колегами із ПАРЄ, в тому числі, користуючись спеціалізованим чатом.

Георгій Логвинський / Фото УНІАН

Читайте також: Україну можуть позбавити права доступу до зали ПАРЄ

Втім, серед експертів є чимало незгодних з такою позицією. "У нас є приклад ООН, де в роки холодної війни дві наддержави, які були готові обрушити один на одного атомний дощ, все-таки знаходили майданчик, де можна було вирішувати загальні питання. Тому в ПАРЄ Україні потрібно бути присутнім. Зрозуміло, що у нас йде війна з Росією, але це не означає, що ми не повинні використовувати європейський майданчик для того, щоб довести українську точку зору. Навпаки, треба намагатися шукати дипломатичні, пропагандистські методи, використовувати методи особистих комунікацій для того, щоб показувати свою точку зору, з якої повинна вважатися Європа. Чим менше нас буде в Європарламенті, тим більше там буде Росії", – коментує ситуацію політолог Віктор Небоженко.

Віктор Небоженко / Фото з відкритих джерел

"Сказати, що неучасть у сесії ПАРЄ – вдалий політичний маневр, не можна, оскільки те, що Україна робить демарші, дратує наших європейських партнерів. Я думаю, що ПАРЄ – це не те місце, де можна демонструвати з себе скривджену неповнолітню дівчинку. Тим більше, що Україна – давно повнолітня. З іншого боку, треба розуміти, що дискусійний майданчик ПАРЄ, можливо, ефектна інформаційна картинка, але абсолютно не ефективна для загальної політики і серйозного діалогу", – каже директор Інституту стратегічної політики Андрій Мішин.

Андрій Мішин / Фото з відкритих джерел

Своєю чергою, політолог Віталій Кулик акцентує увагу на наступному: "Ми ж цим погрожували постійно, тому повинні підтвердити свої слова відповідним демаршем. І це логічно, оскільки ПАРЄ давно перетворилася на фікцію і останні їх дії по поверненню Росії до участі в засіданнях і надання РФ права голосу, вказують на те, що ця структура не виправдовує не тільки свій статут, а й програмні цінності, закладені в основу її діяльності. Тому те, що ми пропускаємо сесію ПАРЄ – це певний сигнал, що не все гаразд у цій організації. Солідарність з нашою позицією багатьох країн – свідоцтво того, що ця організація має потребу у великій і грунтовній реформі".

Віталій Кулик / Фото з відкритих джерел

"Те, що зараз відбувається в ПАРЄ, – це розмивання меж компетентності цієї організації, а також сигнал про те, що вона перетворюється на клуб для інтеграції агресора в світове співтовариство, а це є неприпустимим. Тому, наша позиція доцільна і правильна, але з іншого боку, дуже хочеться побачити, хто з наших європейських партнерів готовий нас підтримати в цьому і якщо не бойкотувати сесії ПАРЄ, то, щонайменше, відкрито демонструвати своє ставлення до РФ. Навряд чи це буде масово, але поляки і прибалтійці, думаю, своє слово скажуть", – констатує Кулик.

"Давайте говорити відверто: ПАРЄ – це дорадчий орган, який навряд чи можна назвати дуже важливою і впливовою структурою, рішення якої є обов'язковими до виконання. ПАРЄ – це, скоріше, майданчик для обміну думками, не більше. Резолюції ПАРЄ не носять обов'язковий характер", – говорить політолог Кость Бондаренко.

Кость Бондаренко / Фото Главред

Експерт переконаний, що наразі Україна, ігноруючи сесію ПАРЄ, зробила символічний крок, але це зовсім не означає, що вже взимку нашої делегації не буде на засіданні Асамблеї.

Думка: Кулеба пояснив ситуацію з відмовою України від участі в осінній сесії ПАРЄ