Найперше, юридичне обґрунтування запровадженого регулювання – ст. 3 Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб", яка дає Кабміну право вводити регулювання граничних цін на соціально значущі товари (список яких Кабмін визначає сам). В цьому законі прямо не прописано, що держава зобов'язана компенсувати бізнесу втрати від такого регулювання. Втім, логіка інших законів до цього тяжіє, тому напевно судові позови з вимогами компенсувати втрати можливі.

Постанова обмежена в часі – з 1 лютого до 31 березня. Це добре з точки зору стосунків з МВФ: принаймні, чітко окреслена тимчасовість даного заходу. Чи буде Фонд вимагати запровадження якихось гарантій, що дана ситуація не повториться – відкрите питання, я б цього не виключав.

Гранична ціна запроваджується на рівні 6 грн 99 коп за 1 кубічний метр для всіх постачальників, включно з "постачальником останньої надії" (ПОН – зараз це Нафтогаз). Для розуміння, згідно Кодексу ГТС, споживач, що не отримує газ від жодного постачальника, автоматично стає клієнтом ПОН. Оператори газорозподільчої системи (облгази) зобов'язані надати ПОН інформацію про такого споживача, необхідну для постачання йому газу.

Цікаво, що в постанові немає нічого про постачання газу ТКЕ – компаніям, які надають тепло в підключені до центрального опалення будинки. Для них все ще діє ПСО (зобов'язання Нафтогазу постачати їм газ за регульованою ціною), де ціна прив'язана до зовнішнього хабу. Тобто платіжки за тепло постанова Кабміну не знижує, тільки за газ, який напряму йде в оселі людей. Але тепло – дуже вагома частина тарифного навантаження, десь 80% собівартості якої складає все той же газ. Раніше ці два питання зазвичай поєднували при регулюванні ціни газу – цього разу, чомусь, питання тепла до постанови не включили.

Які я зараз бачу можливі підводні камені, що можуть завадити постанові працювати.

По-перше, в розумінні законодавства про державне регулювання, постанова є регуляторним актом – тобто вона мала пройти публічне обговорення не менше 1 місяця, і бути погодженою Державною регуляторною службою. Очевидно, що місячного обговорення не було, а це може бути підставою для скасування постанови в судовому порядку. Є судове рішення 2018 року – спадок тодішніх баталій навколо останнього підвищення цін на газ урядом Гройсмана – яке каже, що постанова з регулювання цін не є регуляторним актом (дещо абсурдно, але в наших судів доволі гнучка логіка). Теоретично, це дає Кабміну можливість відстояти постанову в судах, але на практиці все може бути по-різному – в нас не прецедентне право та й суди, прямо скажемо, не завжди діють за правовою логікою. Тим більше, що, здається, це підсудність знаменитого Окружного адмінсуда Києва.

Дмитро Романович підказує, що для постанов по карантину процедури обов'язкового погодження з ДРС скасовані.

По-друге, постанова не прописує якихось врегульованих процедур взаємодії між ринковими гравцями. Виглядає так, що Кабмін очікує, що облгазівські газзбути не зможуть постачати газ споживачам і споживачі автоматично потраплять до ПОН – стануть клієнтами Нафтогазу. Проблема в тому, що постачання газу – вентіль до споживача – контролюють саме облгази, а постачання це йде постійно і прямо не пов'язане з рухом коштів за цей газ. Тобто облгази з газзбутами можуть, наприклад, просто відбирати газ з системи та постачати людям, а далі списувати його на т.зв. "небаланси" (технічні втрати, в яких сидять і крадіжки газу), розбиратися з Нафтогазом та Оператором ГТС, чий це був газ і т.п. Чи можуть оскаржити постанову в суді і виставити в лютому високі платіжки людям. Так само, теоретично Нафтогаз може пред'явити Кабміну суму своїх втрат від регулювання цін для компенсації. У будь-якому випадку, в гравців ринку великий простір для дій – навряд чи нинішня тарифна історія завершиться з прийняттям постанови.

Стосовно реакції МВФ

Напевно, не варто розраховувати на якісь суттєві зрушення в стосунках з Фондом до кінця березня. Як буде вести себе МВФ далі і наскільки жорстко ставитиме питання про порушення Кабміном умов програми – подивимося. До бюджету на 2021 рік вони поставилися напрочуд лояльно, погодивши його Мінфіну з дуже високим дефіцитом і нереалістичним прогнозом доходів – можливо, в газовому питанні вестимуть себе жорсткіше, зараз ще рано про це судити.

Джерело: Facebook