Махнути рукою зі словами “всі винні” найлегше, але це шлях поглиблення кризи, а не її вирішення. Якщо проблема чітко окреслена, вона зі зради перетворюється в завдання, а значить — може бути вирішена.
Читайте также: Недотримання законів Конституції: чому Порошенко хоче перенести президентські вибори
Давайте розберемо це на прикладі боротьби з корупцією. Багато з вас розчаровані відсутністю ув’язнення ТОП-посадовців. Повірте, команда Центру Протидії Корупції розчарована не менше.
Заробляючи на життя родин, часто бракує і сил, і часу розбиратися, чому ж немає результату. Я часто чую від роздратованих українців: Насіров не сидить? Мартиненко не в тюрмі? Розенблат шкалить зуби по ефірах, а син Авакова вже не винний? Ну, то навіщо нам всі ці НАБУ, САПи і НАЗК?
Друзі, я розумію ваші почуття. Проте зрозумійте, єдиний спосіб добитися посадок корупціонерів – це розібратися в тому, що саме не працює в системі. Для того, щоб вимагати від політиків полагодити конкретну проблему, а не огульно голосити про зраду.
Щодня прискіпливо контролюючи політиків, ми з командою бачимо, чого саме вони хочуть. Так от, останнє чого хоче сьогоднішня політична еліта – це побачити ТОП-корупціонерів у в’язниці. Навпаки, вони роблять все можливе, щоб в Україні ніколи не запрацювала найважливіша реформа – незворотність покарання за злочин.
Читайте также: Дешеві боягузи, або Як система продовжує відмазувати від в’язниці сина Авакова
Саме для цього політики переконують суспільство: не треба розбиратися в суті, всі новостворені органи винні. Всі ці НАБУ, Антикорупційний суд, САП – навіщо вам у цьому розбиратися, кажуть політики. Не витрачайте свій час, кажуть вони. Довіртеся нам, і ми все вирішимо.
Давайте ми, кажуть політики, всі новостворені органи до біса знесемо і повернемося до монополії старих, корумпованих, а тому — таких для політиків рідних: прокуратури, СБУ і міліції, чи то, пробачте, вже поліції (хоч хрін від редьки не солодший). Це дуже небезпечна маніпуляція.
Ніколи за минулі 28 років в суд не йшли справи проти, наприклад, президентського керівника податківців, чи проти головного спонсора коаліційної партій, чи керівників державних ревізорів та аудиторів. Але чи сядуть ТОП-корупціонери в тюрму, якщо політикам вийде знищити створені після Революції гідності інституції? Звичайно ні, бо, нагадаю, що до створення цих інституцій справи навіть до суду не доходили.
Та що там до суду, справи такого рівня навіть не розслідувалися. Більше того, старі органи і після Революції гідності нічого особливо не розслідують.
Наприклад, як багато ТОП-корупціонерів Януковича вже три генпрокурори Порошенка посадили в тюрму? Нуль. Жодного. По серйозних корупційних злочинах минулої влади ГПУ і десяти справ в суд не передало. Більше того, по ключових гаманцях Януковича справи вже закрито, наприклад, Юрію Іванющенку, Едуарду Ставицькому чи Миколі Злочевському.
Віктор Янукович та Микола Злочевський
Тож очевидним є три факти. Факт перший – новостворені органи дають результату більше, ніж давали старі. Факт другий – цей результат не є кінцевим, бо до вироків ТОП-корупціонерам ще не дійшло. Факт третій, найважливіший для розуміння – політики бояться навіть цього проміжного результату, тому намагаються нейтралізувати новостворені органи.
Фактично перед нами, як суспільством, стоїть вибір. Піддатися маніпуляція політиків, і не розбираючись, дати їм знищити нові інституції. Тоді ми опинимося в 2013 році: без усіх цих НАБУ, НАЗК, САПів та антикорупційних судів, але зі старими корумпованими органами. За такого сценарію справ по ТОП-корупціонерах не те що в суді не буде, їх навіть не розслідуватимуть.
То ж що тоді маємо робити? Знаходити час і сили, щоб розбиратися, а не сліпо довіряти політикам. Ще й такого рівня політикам, яких маємо сьогодні. Чи є проблеми в роботі новостворених антикорупційних органів? Звичайно є! І ці проблеми колосальні.
Читайте также: Пусте місце: убога реальність генпрокурора Луценка
Але коли ми точно розуміємо, в чому саме проблема, у якому органі, з яким керівником, це дає можливість цю проблему вирішити і отримати кінцевий результат – ТОП-корупціонерів в тюрмі. Огульне “всі вони винні” – підігрує політикам, а значить цей результати віддаляє, а не наближає.
Ось наприклад, посудіть самі, що технологічно легше: звільнити одного корумпованого керівника антикорупційної прокуратури Назара Холодницького чи реформувати стару тринадцятитисячну прокуратуру? Але ж політики пропонують нам саме останнє – знищити і працююче Антикорупційне Бюро, і проблемну САП, щоб віддати всі розслідуання невиліковно хворій прокуратурі та мертвонародженому ДБР.
Керівник САП Назар Холодницький
І замість того, щоб просто звільнити Холодницького, який банально продає справи НАБУ, політики пудрять нам мізки про “вони всі не працюють”, “не все так однозначно”, “давайте звільнимо всіх і буде щастя”.
Читайте также: Назар Холодницький і безхребетні підлеглі: чому робота інноваційного НАБУ приречена на невдачу
В своїх блогах я пробую детально пояснювати, що саме і хто саме не працює в правоохоронній системі України. Роблю це саме для того, щоб ви, отримавши ці знання, не піддавалися на маніпуляціям політиків, а вимагали у них вирішувати конкретні проблеми. Сподіваюся, хоч трішки бути для вас в цьому корисним.