Один із найгучніших скандалів останнього парламентського тижня – це прийняття поправки радикала Андрія Лозового, що скорочує терміни досудових розслідувань у кримінальних провадженнях. Тепер правоохоронні органи мають встигнути розслідувати злочин, навіть особливо тяжкий, за 6 місяців. 3 жовтня парламент ухвалив законопроект № 6232, де була ця скандальна поправка. Виконати її на практиці малореально.
Наразі громадські організації, НАБУ та юристи звертаються до президента із проханням ветувати ці положення. Подивимось, чи дослухається до них голова держави. Але ж блог у нас не про цей законопроект, а про тих, хто за нього голосував. Документ підтримали 234 нардепи, 47 з яких – це колишні члени "Партії регіонів". Ухвалити законопроект владі допомогли депутати "Опозиційного блоку", груп "Відродження" і "Волі народу".
Щоправда, не всі колишні регіонали підтримали це рішення. Після голосування, Вадим Новинський заявив про створення внутрішньої опозиції в "Опозиційному блоці", а Михайло Добкін вийшов із партії. Тим не менше, це не перший раз, коли колишні регіонали допомагають набрати владі необхідну кількість голосів. Наприклад, так майже завжди відбувається у голосуваннях за важливі кадрові призначення.
Читайте также: Хто з депутатів найбільше пропускає засідання Верховної Ради
"Опозиційний блок" давно вже не відповідає своїй назві в частині "опозиційний". Зрозуміло чому. Кілька років тому я писала статтю, яка називалась "Чому досі не судять Юрія Бойка?" Це голова депутатської фракції "Опозиційний блок". Кримінальну справу, яку розслідувала Генеральна прокуратура, вже не згадують навіть у медіапросторі. Це справа не про так звані "скандальні вишки" Бойка, а про схему Сергія Курченка зі скрапленим газом, у якій теж фігурував Бойко. Генеральний прокурор Юрій Луценко вдав, що проекту подання про притягнення опоблоківця до кримінальної відповідальності ніколи не існувало. Хоча цей документ був підготовлений ще у 2015 році. Його надсилав прокурору і частково опублікував нардеп Сергій Лещенко. Після синхронних голосувань із владою в парламенті, питання – чому досі не судять Бойко, відпадає саме собою.
Інша частина "Опозиційного блоку" – це депутати, які орієнтуються на найбагатшого українця Ріната Ахметова. Як вони можуть бути опозиційними, якщо цей олігарх отримав чудовий подарунок від влади – формулу "Роттердам+". Поки вона продовжує працювати, немає сумніву, що Ахметов і його депутати не захочуть сваритися із президентом.
Можна припустити, що головні переговорні позиції влади з колишніми регіоналами – це уникнення кримінальної відповідальності та збереження якихось бізнес-інтересів. Хоча це виходить не у всіх. У того ж Добкіна і Новинського проблеми з прокуратурою. Лояльні до влади, коли їй це потрібно, також депутатські групи "Відродження" і "Воля народу", які ніколи не відрізнялися політичною принциповістю.
Читайте также: Бекграунд судової реформи: резонансні справи, які закінчились провалом
За межами парламенту, за підтримки Адміністрації Президента, колишні регіонали згуртувалися ще в одній політичній силі – "Наш край". Вона більш активна на регіональному рівні.
До речі, від "Нашого краю" на виборах мера Києва брав участь Володимир Макеєнко, який теж раніше був у "Партії регіонів". Зараз завдяки йому влада отримала ще і нового медіапартнера. Навесні цього року Макеєнко купив телеканал "Тоніс", тепер він називається "Прямий". Це ще один інформаційний канал і він орієнтується на аудиторію 40 і більше. Туди запросили працювати багатьох зірок телебачення. Там також виходить програма "Закрита зона" депутата "Блоку Петра Порошенка" Володимира Ар’єва.
Та річ у тім, що Макеєнко ніколи не був дуже багатим бізнесменом, який міг би дозволити купити собі телеканал. В його останній декларації про доходи за 2014 рік вказаний дохід у розмірі майже 9 мільйонів гривень. Інвестиції ж у новий канал, медіаексперти оцінюють щонайменше в кілька мільйонів доларів на рік. Є великі сумніви, що в канал інвестовані лише гроші Макеєнка і що влада тут ні до чого. Преса відкрито вже називає "Прямий" пропрезидентським телеканалом. Я теж про це кажу, але вибір, що дивитися, звісно, зробить лише глядач.
Читайте также: Чому Росія бере в заручники українських громадян
Як бачимо, колишні однопартійці Віктора Януковича, стали у пригоді й нинішній владі. Мені б хотілося, щоб їх поєднував все ж таки суспільний інтерес, а не нові формули, гроші і хитрі схеми.