Вкінці минуло року генпрокурор Юрій Луценко повідомив, що в Україні цього року 815 корупціонерів отримали вирок.

Уже через два тижні той самий Луценко збільшить цю цифру вдвічі – до 1534 осіб.

Пане Луценко, а чому ви лише вдвічі показники збільшили? Треба було одразу на тисячу чи мільйон множити. "Стоп’ятсот мільйонів корупціонерів засуджено завдяки Юрію Луценко". О, як звучить! З такою фантазією – хоч завтра на вибори.

Читайте также: Як старі українські судді нахабно захищають ТОП-корупціонерів

На жаль, через те, що Луценко постійно каже не правду, журналістам знову довелося перевіряти його слова. Так от за даними Єдиного держреєстру судових рішень, за 5 ключовими корупційними статтями Кримінального кодексу у цьому році винесли 871 вирок. Не 1534, пане генпрокурор, а 871. І це далеко не сильні світу цього, про переслідування яких Луценко любить дути щоки перед камерами.

Так от з більш-менш значимих чиновників цього року засуджено двох. Обидва голови райдержадміністрацій. Так вам не почулося. Голови районних державних адміністрацій. Не міністри, не народні депутати, не прокурори чи СБУшники. Навіть не топ-чиновники Януковича. Стараннями прокуратури Луценка засуджено двох дрібних голів районних державних адміністрацій.

Загалом за корупційні злочини в 2017 році до позбавлення волі засуджено 91 особу, проте вироки лише щодо 16 з них вже набули сили. В більшості це посередники, які пропонування хабара, чи дрібні чиновники, які брали достатньо сміхотворні хабарі. Хоча навіть тут можна прослідкувати вивихнуту прокурорську "справедливість". Наприклад прикордонники отримали по два роки за отримання хабара (фактично відбули день за два у СІЗО), а лікаря з Чернівців за той же хабар засудили до 5 років тюрми.

Але давайте до головного – покарання генпрокуратурою топ-корупціонерів. Нагадаю, що в 2017 році тринадцятитисячна прокуратура Луценка з п’ятимільярдним бюджетом спромоглася добитися засудження аж двох голів райдержадміністрацій. Мабуть, ви думаєте, що всіх топ-корупціонерів, впершу чергу Януковича і кампанію, постмайданівська прокуратура покарала раніше? Ну, там в 2014 чи 2015, ну чи в 2016 роках. Тобто жалюгідні результати Луценка пояснються, феноменальними успіхами його попередників: Шокіна і Яреми. Це не так. Кожен з трьох постмайданівських генпрокурорів показали себе однаково неспроможними.

Читайте также: Вирок у справі Крисіна: у нас часом не Янукович президент?

З усіх топ-чиновників, які за останні три роки отримали вироки, у в’язниці 1,5 року провів лише екс-заступник Держсільгоспінспекції. Решта отримали більш м’які покарання, або ж вироки стосовно них не набули сили чи скасовані. Один отримав умовний термін, один – штраф, ще один звільнений від відбування арешту у зв’язку із закінченням строків давності, і ще двоє – уклали угоду зі слідством (деталі невідомі). Решта справ – в апеляційній чи касаційній інстанції, або ж на новому розгляді.

Тобто за 2015, 2016 і 2017 роки генпрокурори Порошенка спромоглися лише на п’ять вироків для високопосадовців. І ті "високопосадовцями" є достатньо умовними: погодьтеся, назвати голову райдержадміністрації топ-чиновником язик не повертається.

За цей феноменальний результат в році минулому Генпрокуратура в році цьому отримала збільшення бюджету. 7,5 мільярдів наших податків (викинуть), ой витратять на утримання бройлерів Луценка.

Тобто мало того, що ці прокурори ні на що не спроможні – їх сите життя обійдеться країні в 7,5 мільярдів наших податків. Для порівняння, це більше ніж всі державні закупівлі ліків, чи витрати на всю українську дипломатію, чи культуру, чи модернізацію всієї початкової школи.

Підсумуємо все це діло демонстрацією маєтку генпрокурора Луценка, зареєстрованого, як це водиться в прокурорів, на його тестя.

Будинок Юрія Луценка
Будинок Юрія Луценка

І моєю улюбленою генпрокурорською цитатою: "ГПУ змінилася, хочу змінити ще й країну".