Відтак єдине, що має для кланів значення — це збереження існуючої системи, яка дозволяє їм збагачуватись за рахунок державного бюджету і ресурсів. У попередніх випусках я показала, як зберігається вибудований попередникам контроль за фінансовими потоками в оборонному бюджеті і за судовою владою.

Після обрання Президентом у 2010 році Янукович "Партія регіонів" забезпечили собі більшість в парламенті у неконституційний спосіб. Зроблено це було через рішення ручного Конституційного суду, який дозволив позафракційним депутатам входити до складу правлячої коаліції. В результаті створена у незаконний спосіб більшість регіоналів у Верховній Раді України штампувала закони і постанови, які забезпечували забаганки та егоїстичні потреби керованого Януковичем злочинного угрупування.

Читайте также: Реванш "регіоналів": навіщо Порошенко тримає в судах кадри Януковича

Саме у той період "Партія регіонів" повернула в законодавство змішану систему виборів з "мажоритаркою", тобто таку модель, за якої половина парламенту обирається за партійними списками, а половина за мажоритарними округами. Як місця в партійних списках, так і мажоритарка купувались. За першою п’ятіркою відомих облич і запрошених "зірок" в парламент "хвостом" заходили ті, хто купував собі місце в прохідній частині закритих партійних списків. Через мажоритарку у свою чергу заводились депутати, які потім могли приєднатись до коаліції. При цьому округи безбожно засівали продуктовими наборами і готівкою.

Витрачені гроші "відбивались" через розкрадання бюджетних коштів під захистом повного депутатського імунітету. Для вашого розуміння, згідно із офіційними даними кримінальних проваджень, лише збитки держави за період 2010-2014 років становили близько 40 мільярдів доларів.

Саме тому відміни мажоритарки і голосування за відкритими партійними списками вимагали ще з минулих виборів. Виборча реформа була включена у передвиборчу програму БПП, кістяк якого складає президентська партія "Солідарність", і є частиною коаліційної угоди, яку було підписано після виборів у 2014 році.

Читайте также: До чого дійшла корупція в оборонному бюджеті: подробиці

Обіцяв політичну реформу і Петро Порошенко. 26 червня, виступаючи на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи, він сказав: "Я переконаний в тому, що Парламент має обиратися по новому закону – на пропорційній основі за відкритими списками. Виборці мають знати кожного кандидата особисто". Він також неодноразово підтверджував це в ЗМІ, говорячи, наприклад: "Я маю своє абсолютно тверде переконання, який закон є оптимальним. Це пропорційна система з відкритими списками".

Порошенко
Петро Порошенко

Однак пройшло 4 роки, а реформа виборчого законодавства так і не проголосована. Лише наприкінці 2017 року під тиском вуличних акцій новий виборчий кодекс було ухвалено в першому читанні. При цьому зі 122 зареєстованих в залі депутатів БПП "за" проголосувала лише 68, тобто трохи більше половини.

Чому Президент і депутати фракції його імені так відверто саботують виконання власних обіцянок? Для чого їм зберігати виборчу систему, яка є причиною безкінечної політичної корупції? Відповідь очевидна: тому що такі зміни позбавлять Президента Порошенка контролю за парламентом. Восени 2017 року громадський рух "Чесно" опублікував дослідження із приголомшливими висновками. Фактично, вони підтвердили, що існуюча змішана система дозволяє змінювати вибір громадян.

В результаті дослідження було виявлено, що в кожній Верховній Раді, обраній за змішаною системою, кількість мажоритарників, для яких фракція партії влади була першою, перевищувала кількість таких списочників. Якщо простіше: більшість у фракціях влади формують не ті, хто пройшов за списками однойменної партії, а депутати, які могли обирались до парламенту без прив’язки до партії або взагалі з прив’язкою до іншої партії.

Петро Порошенко
Петро Порошенко

Чому це має значення? Коли ми голосуємо за партію, то часто не стільки висловлюємо підтримку конкретній політичній силі, скільки протест проти політики влади та її результатів. Тому одна із технологій як колишньої, так і нинішньої влади полягає в тому, щоби провести до парламенту окремих кандидатів, які часто йдуть як самовисуванці, а потім об’єднати їх вже в парламенті. Це може кардинально змінювати політичну мапу парламенту, бо фактично бо ми голосуємо за одних людей і обіцянки, а владу реально отримують інші.

Так, аналітики підрахували, що якби вибори до попереднього парламенту проводилися за суто пропорційною системою, то не Партія регіонів, а опозиція на початку роботи парламенту змогла би створити коаліцію, адже сумарно провела за списками більше депутатів. Але що цікавіше, – БПП в нинішньому парламенті став найбільшою фракцією таким же чином. Кількість мажоритарників, які увійшли до фракції, більша за кількість депутатів, які отримали свій мандат за партійними списками.

Тобто вони мають вирішальний вплив в парламенті саме завдяки мажоритарникам. Така змішана виборча система особливо вигідна для партії влади, що втрачає рейтинг, оскільки завдяки адмінресурсу дає можливість провести по мажоритарці начебто "незалежних" кандидатів, які потім приєднаються до неї, коли настане час формувати коаліцію.

Саме тому Петро Порошенко не хоче виконувати обіцянки і змінювати виборчу систему, вона йому потрібна саме такою, якою її створили Янукович і Партія регіонів, і саме для тієї ж мети – збереження влади для вирішення власних економічних забаганок через проштовхування антидержавних рішень та конкретного насильства над Конституцією.

Фактично, така система змінює волевиявлення та вибір громадян і тим самим цементує існування нинішньої клептократичної влади. А значить, блокування її зміни сприятиме такого результату, який ми зараз спостерігаємо: зміна кланів місцями без можливості сформувати парламент з людей з-поза системи.

Я часто повторюю, що глобально переламати багаторічну трагедію українського народу з вибору української влади, де одні бандити міняються місцями з іншими, може парламент з притомною більшістю. В парламентсько-президентській республіці, якою є Україна, парламент має більше повноважень, ніж президент, якщо, звісно, останній не узурпує владу і не бере парламент і всі інші гілки влади під незаконний антиконституційний контроль.

Саме для того, аби в Україні був "притомний" парламент, і потрібна реформа виборчого законодавства, заблокована псевдо патріотами останні чотири роки. Але для того також потрібно, щоби кожен із нас максимально свідомо зробив свій вибір, коли віддаватимемо голоси на наступних виборах за своїх представників у владі. І тут не може бути двох варіантів: в українському парламенті не може бути місця тим, хто роками і десятиліттями, просто «мінявся місцями» з усіма описаними вище катастрофічними для української держави і її громадян результатами.