За 4 останні роки корупція в оборонному бюджеті розквітла по-новому. Чому досі не повідрубали руки тим, хто використовує національну безпеку для власного збагачення? У попередньому випуску я розповідала про те, що немає і не було ніяких "колишніх регіоналів" та "нової влади". Саме тому корупційна державна система управління та захисту награбованих капіталів зберігається.
Читайте також: Чому Порошенко і Ко не бояться того, що екс-регіонали завтра прийдуть на їхнє місце
Деякі схеми мутують і адаптуються, деякі стають витонченішими, а деякі — просто працюють "по-новому". Насправді, ви бачите і чуєте підтвердження цього кожного дня: в новинах, в журналістських розслідуваннях, у виступах притомних політиків, у справах НАБУ, у заявах громадських організацій і так далі. Але у величезному потоці інформації легко загубитись, тому я спробую максимально просто пояснити на прикладах.
Візьмемо, наприклад, сферу безпеки і оборони. У 2010 році Янукович і Азаров централізували корупційні потоки у цій сфері, об’єднавши більше 100 державих підприємств під парасолькою "Укроборонпрому". У неконституційний спосіб дозволили Президенту призначати та звільняти його керівника, забезпечивши таким чином контроль за оборонною промисловістю і тіньовими фінансовими потоками від експорту зброї.
Обраний після Революції Гідності Президент Порошенко вирішив скористатися корупційним подарунком від Януковича та залишити всі його "напрацювання" собі у президентський спадок. Призначив своїх людей на ключові позиції, щоб вони почали втілювати у життя його передвиборчу тезу "жити по-новому".
Нещодавно, у лютому 2018 року, Президент призначив нового керівника "Укроборонпрому". Здогадайтесь, хто ним став? Людина, що входила до керівництва цього концерну за часів Януковича. Тобто Президент зберігає не тільки створену попередниками систему, але й людей. Додайте сюди те, що майже все, що відбувається в українській оборонній промисловості, – засекречено. В результаті — відсутність доступу до інформації перетворює національну безпеку України в абсолютно безконтрольне і безкарне розкрадання державних грошей.
Численні журналістські розслідування викривали не одну корупційну схему, за якою були вкрадені мільйони. Ось деякі із заголовків, які ви могли читати чи чути в ЗМІ: "Викрито корупційну схему розтрати 149 млн грн у Міноборони. Серед затриманих – заступник Міністра", "В результаті корупційної схеми бронемашина вартістю 20 тисяч євро коштувала українському оборонному бюджету у 205 тисяч доларів", "В "Укроборонпромі" здійснювались маніпуляції з контрактом на 39 мільйонів на постачання запчастин для "Антонова" AN-32 міноборони Іраку".
Читайте також: Як НАЗК перетворюють на інструмент для розправи із борцями з корупцією
Багато із журналістських розслідувань прямо чи опосередковано були пов’язані із Президентом Порошенком. Наприклад: "Президентське керівництво "Укроборонпрому" злило 100 мільйонів на "прокладку" менеджера Порошенка" або "Богдани" бізнес-партнера Порошенка масово ламаються в АТО".
"Хто буде красти в армії, – руки повідрубаю", — сказав у жовтні 2017 року Президент Порошенко. Але обіцяти — не значить виконати. Свого часу Петро Порошенко вже обіцяв закінчити АТО за два тижні.
А тим часом, за чотири роки війни будь-яка спроба припинити і покарати корупцію в сфері безпеки і оборони країни в стані війни наштовхується на шалений опір. У лютому 2018 року авторитетне американське видання The New York Times опублікувало розгромну статтю під назвою "В Україні корупція підриває оборону". У ній, зокрема, йдеться про те, що спроби НАБУ розібратися з корупцією в оборонному секторі призвели до цілої низки атак, спрямованих на нейтралізацію антикорупційного органу.
Нагадаю, що восени 2017 року НАБУ завершило розслідування справи про розкрадання 149 мільйонів гривень на закупівлі палива, яке призвело до затримання топ-чиновників Міноборони. У квітні вже 2018 року до НАБУ були передані матеріали журналістського рослідування видання "Новое время" про зловживання в "Укроборонпромі", до яких, за даними авторів, причетні заступник секретаря РНБО, давній друг, бізнес-партнер і сусід по віллі в Іспанії Олег Гладковський та голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Сергій Пашинський.
Сергій Пашинський
Саме після цього розслідування Сергій Пашинський ініціював введення кримінальної відповідальності для журналістів "за підрив обороноздатності шляхом розпосюдження завідомо неправдивих данних". Зверніть увагу, тобто не стара техніка куплена за ціною нової, не закупівлі, що відбуваються лише на папері, не посадовці, які замість виконання своїх обов’зків привласнюють собі кошти на оборону, підривають обороздатність, а журналісти, які намагаються контролювати, як витрачаються кошти, які вони ж самі і сплачують. Як і всі ми, я та ви, сплачують для того, щоби захистити себе, свої родини і свою країну, а натомість бачать лише нові смерті, бо хтось вирішив покласти собі в кишеню гроші, які могли б ці життя зберегти.
При цьому створення Антикорупційного суду, який би міг "повідрубати руки" багатьом корупціонерам, затягується вже півтора роки. А тим часом високопосадові корупціонери і їхні представики сидять не за гратами, а у високих кабінетах, знову, як і багато років до того, розказують казки з телеекранів про ваше майбутнє красиве і заможнє життя, щоби знову провернутися за тією саму схемою, за якою функціонувала українська влада: помінятись місцями і залишити все як є, собі гроші та владу – вам злидні та напівголодне життя з протягнутою рукою.
Читайте також: Як новий голова НАЗК пов'язаний з другим терміном Порошенка
І що ближче наближаються вибори, то солодшою брехнею вас годуватимуть "нові-старі регіонали", аби ви за гречку продали своє майбутнє. Давайте не дамо їм знову себе обманути. Тримайте мозок включеним, думайте і робіть висновки. Кінець кінцем все буде добре, і якщо зараз не добре, значить, це ще не кінець.