Так і на виборах. Сьогодні нам пропонують 44 страви, які подекуди є отруйними. Замість того, аби запропонувати, наприклад, 10, але якісних і смачних.

Я прочитала усі 44 передвиборчі програми. Є більш конкретні пропозиції, є смішні, є ліричні. В них можна виділити чотири основні теми: тарифи, зарплати/пенсії, національна безпека та зміни до Конституції.

Варіації тарифів різні, від собівартості до того, що знизять в чотири рази. Пропонують навіть пенсіонерів звільнити від оплати за комуналку.

Читайте також: Вибори і вила: чому в президенти йдуть "непрохідні"?

Чимало кандидатів апелюють іноземною валютою. І пропонують зарплати в доларах чи євро. Суми пенсії варіюються від реального прожиткового мінімуму (скільки це – невідомо) до 300 доларів (8400 грн). Зарплати: від 10 тисяч гривень мінімальна до майже 30 тис грн середня. Викладачі отримуватимуть – до 40 тис грн.

Трапляються ще пропозиції монетизувати усі пільги та субсидії. Але нащо взагалі субсидія, якщо підвищиться рівень життя людей, зарплати зростуть в декілька разів, а послуги ЖКГ в декілька разів здешевіють? Вони ж і так зможуть платити.

То куди йдемо?

Більшість кандидатів підтримують курс на ЄС та НАТО. Декілька виступають за позаблоковий статус України. Частина вирішуватиме це питання через референдум. А дехто до 2024 обіцяє подати заявку на вступ до НАТО і отримати від них план дій. Також є пропозиції поставити на паузу інтеграцію в ЄС та НАТО.

Як правило більшість кандидатів обіцяє повернути Крим та Донбас дипломатичним шляхом, через запровадження Будапештського формату і введення миротворчої місії ООН. Але є окремі кандидати, які готові домовлятися з будь-ким. Є навіть пропозиція запровадити воєнний стан на всій території України та візовий режим з РФ. І особливий статус для всіх областей, не тільки для Криму та Донбасу.

Зміни до Конституції теж в топі. Від канцлерської республіки до двопалатного парламенту. Це вже давня болюча тема українців, які хочуть скоротити кількість нардепів, бо ті "проїдають" бюджет. Є пропозиції залити лише 100 народних обранців, інша кардинальна – навпаки збільшити до 600.

Читайте також: Президентські вибори 2019: хто буде серед спостерігачів

Популярною обіцянкою також є і припинення співпраці з Міжнародний валютний фонд (МВФ) або перегляд умов договорів. Але нас і зараз МВФ не зобов'язує брати зовнішні кредити. І якщо ця співпраця буде припинена, то Україна все одно має виплатити ті борги та відсотки на них, які вже існують. Вони не зникнуть, нам їх не "простять".

Кожен знає, як побороти корупцію, але мовчить про те, як саме буде це робити. Але жоден не написав, що не заважатиме Національному антикорупційному бюро України, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, Національному агентству з питань запобігання корупції, Державному бюро розслідувань працювати, і не втручатиметься в їхню діяльність.

Деякі обіцянки доходять до абсурду:
– перейменувати Україну в Українську народну республіку (УНР);
– м'ясо в кожен холодильник;
– щоденний безоплатний хліб кожному;
– безкоштовний інтернет у конкретних щоденних і щомісячних лімітах кожному;
– скасування кримінальної та адміністративної відповідальності за крадіжку харчових продуктів на суму до 1 000 гривень;
– оголошення України православною державою;
– передача Православній церкві України функцій міністерства соціальної політики;
– через дипломатичні, політичні та інші дії повернення Україні споконвічних територій, які зараз належать Польщі, Білорусії, Росії, Румунії, Угорщині;

Найголовніше, що треба зрозуміти – президент не має такого обсягу повноважень. Фактично його робота закінчується на зовнішній політиці та національній безпеці. Економіка, соціальна політика, зарплати, ціноутворення, тарифи – це до Прем'єр-міністра та Уряду.

Так, президент має право законодавчої ініціативи, навіть може подавати законопроекти як невідкладні. Однак він не може гарантувати, що у наступному скликанні парламенту, його сила формуватиме коаліцію та матиме більшість. Тим паче конституційну (300 голосів). І підтримуватиме всі його ініціативи. Хоча президент має право ветувати ухвалений закон, але вето також можна подолати, набравши 300 голосів.

Тож я би просто обмежила усі програми двома блоками: зовнішня політика (куди прямує Україна) – кожен має право пропонувати своє, і національна безпека та оборона – як модернізувати армію і захищатися від зовнішнього ворога.

Все інше – лірика, яка просто приємна для наших вух.

Тож до вибору кандидата треба ставитися так само, як і до вибору їжі, яку ми хочемо їсти – дуже прискіпливо, переварюючи кожну обіцянку.

Читайте також: Біткойни, конюшня, вила: родзинки декларацій кандидатів у президенти 2019