Сайт 24 каналу розповідає, чому в Україні зростає кількість прихильників проросійських сил та чи збережеться така тенденція у майбутньому.

Читайте також: У яких містах України буде другий тур виборів мера: список

Результати місцевих виборів

Центральна виборча комісія вже майже закінчила підрахунок голосів. Відомо, що станом на 12:00 середи 99,4% дільничних виборчих комісій (ДВК) завершили підрахунок голосів виборців. Явка у цьому році була рекордно низькою – лише 36,8%, що на 10% нижче, ніж було на минулих місцевих виборах.

За результатами виборів видно, що провладна партія "Слуга народу" суттєво здала позиції, а от "Опозиційна платформа – За життя", яку очолюють Віктор Медведчук та Юрій Бойко, навпаки показала високі результати.

"Можу сказати з упевненістю, що ОПЗЖ посіла перше місце в Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській, Одеській, Миколаївській областях, друге місце — в Сумській, Харківській, Дніпропетровській, Кіровоградській, третє – в Житомирській області. Також наше представництво буде в частині областей Західної України", – сказав Юрій Бойко.

А у столиці у боротьбі за крісло мера друге місце посів Олександр Попов від ОПЗЖ, який набрав 8,6% голосів. Таких результатів йому не пророкував ні один екзитпол. Саме тому, зараз активно почали обговорювати "реванш" колишніх регіоналів. Ми розпитали експертів, чи справді є підстави так вважати.

Також по темі: Реванш регіоналів, "понаехавшие" та Шарій: що показали місцеві вибори?

Чому на виборах голосували за проросійські сили

Експерти кажуть, що число прихильників проросійських сил зростає і, в основному, через те, що більшість виборців розчарувалися у правлячій партії. Богдан Петренко, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму, каже, що в умовах нездатності влади до реформ, вона втратила частину голосів, які і раніше були "біло-голубими". До цього ж додалась і нещадна критика проросійських каналів у сторону Зеленського.

Патріотична опозиція та влада визначили ворогом виключно одне одного. Проросійські сили майже не критикувались. ЄС «воював» зі Слугою, Слуга звинувачував попередників, – ту ж ЄС. Патріотичні сили дробились, а тому, для багатьох вихід ОПЗЖ на друге місце у виборах київського мера став дивним. Насправді, патріотичних голосів більше – достатньо просто додати голоси віддані за кандидатів, які позиціонувались як патріоти, – пояснив Петренко.

Він додав, що для частини виборців колишні регіонали – це не проросійські партії, а сили які керували країною в умовах уявної стабільності до 2013 року. Частина людей забули реальну ситуацію, яка існувала і Україна до 2013 року їм ввижається ледь не ідеальним станом.

Валентин Войтків, політтехнолог, комунікаційна група XPR, зазначив, що за рік рівень підтримки "Слуги народу" суттєво знизився, більшість виборців не відчули вагомих змін, багато хто розчарувався, відтак знову почали домінувати регіональні розбіжності під час вибору за кого голосувати.

"Мешканці Сходу і Півдня більше схиляються до "своїх" партій, які декларують захист радянської ідентичності, російської мови, виступають за зближення з Росією і відмову від проєвропейського курсу та вступу в НАТО. Натомість, центральна та західна Україна переважно голосують за правоцентристські партії, які більше схиляються до ЄС, НАТО, захищають українську ідентичність. Тобто, проросійські ліві і проєвропейські праві збільшують підтримку на тлі не дуже сильного та успішного центриста Зеленського", – каже Войтків.

Дмитро Сінченко, голова ГО "Асоціація Політичних Наук", пояснює, що кількість проросійських виборців не збільшується, адже вони були завжди. Після Революції Гідності та початку російсько-української війни вони були розчаровані і дезорганізовані, тому значна їх кількість взагалі не ходила на вибори у 2014 році. Це зробило можливим абсолютну перемогу проукраїнських та проєвропейських партій, які вперше в історії України отримали конституційну більшість і розпочали ряд реформ.

Лілія Брудницька, експертка Центру структурної політології «Вибір», зазначила, що колишні регіонали все-таки не йдуть концентрованою силою, а розпорошені по регіонах. І якщо у Києві, скажімо, той же Сергій Ківалов для певного кола виборців – абсолютне зло, то його сприйняття в Одесі кардинально інше. Тенденція свідчить про кризу ідеологічності, з одного боку, та про кризу політичного тренду на нові обличчя.

"Простіше кажучи, спробувавши новенького, люди хочуть «як було». Небезпечне бажання соціуму повернути "добре минуле" – остання відчайдушна спроба зробити бодай щось перед впадінням в остаточну соціоапатію. До слова, перемога Лозінського, котрий відсидів за убивство, красномовно свідчить, що справа не в "регіоналах" як таких, а у страху майбутнього, такого сильного страху, що суспільство хоче повернути минуле, причому навіть убивці видаються людям кращими за нинішню команду влади", – говорить Брудницька.

Цікаво: Лозінський, якого судили за вбивство, переміг на місцевих виборах, – ЗМІ

Що буде з рейтингами регіоналів далі

Сінченко каже, що у 2019 році проросійські сили пережили внутрішній розкол, від "Опозиційного блоку" відкололась частина організацій, які орієнтувались на групи Фірташа-Льовочкіна і Медведчука, і створили "Опозиційну платформу – За життя". Але паралельно з цим в політику увірвалась нова політична сила на чолі із Зеленським, яка транслювала ідеї припинення війни та відновлення стосунків з Росією, близькі електорату проросійських партій, тому значна частина виборців ОПЗЖ проголосувала за партію "Слуга народу".

Нині ж проросійські партії просто повертають свого виборця, і цей виборець більш активний і мобілізований, на відміну від виборців, що мають проєвропейську та національно-патріотичну орієнтацію. Тобто, українська політика – це маятник. Сьогодні він хитнувся у бік Москви, проте це не надовго. До наступних виборів патріотичний електорат знову отямиться і піде голосувати, – коментує ситуацію Сінченко.

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт, каже, що багато людей ностальгує за тими часами, коли при владі була "Партія регіонів". Вони вважають, що якщо колишні регіонали знову прийдуть до влади, то життя в країні налагодиться. Крім того ОПЗЖ послідовно критикує нинішню владу по всіх питаннях, які хвилюють виборців.

Виходячи з падіння рейтингів Слуг народу та зростання рейтингів ОПЗЖ, вже до кінця 2020 р. ОПЗЖ може стати найрейтинговішою партією України. У випадку проведення дострокових парламентських виборів, ОПЗЖ зможе сформувати найбільшу парламентську фракцію, яка зможе стати центром формування парламентської більшості, – ділиться прогнозами Хмелевський.

Лілія Брудницька додає, що потенційно – це деструктивна тенденція, оскільки апатія змінюється агресією. А показники "Слуги народу" на місцевих виборах засвідчили, що єдина перевага партії влади – відсутність системних конкурентів із заявкою на всеукраїнський статус.

"Як тільки викристалізується достатньо потужний конкурент – "СН" як всеукраїнська партія перестане існувати. У цих умовах президенту Зеленському доведеться або вдатися до жорсткого змагання з парламентом і затвердили президентську республіку на кшталт Ердогана, або оголосити політреформу, ініціювати скасування посади президента взагалі та цим зберегти країну бодай у тих кордонах, що нині є", – зазначила Брудницька.

Вона резюмує, що за другого сценарію, політсила, котра закріпилася як всеукраїнська, візьме владу у свої руки. За першого, зростає вірогідність розколу України по регіонах. У будь-якому разі, нас очікують надзвичайно цікаві часи.