Справу Джуліана Асанджа розглядатимуть в Лондоні тільки 14 грудня . Доти - навряд достатньо часу спробувати розібратися чим був ,та й,власне, залишається, його Wikileaks - випадковим витіком надсекретної інформації, чи спланованим «терактом» певної країни? Хоча… і після суду хтось навряд зможе відповісти на це питання…
Всі апелюють до його геніальності. Він, як тільки став на ноги, у прямому значенні цього слова, почав розбирати мотори дитячих автомобілів, а в 14 років – власноруч розробляти софт. Такий собі месник- самоучка, який зміг майже викрити підступні плани супердержав. Він ніби привид Робін Гуда, який виріс на ідеї : «добро завжди переможе зло». Казали ж Заходу – не плекайте молоде покоління на супер героях. Ну от і отримуйте. Тим більше, він ідеально підходить на образ супер-героя-привида, якого не спіймали б, якби він не здався: високий, худорлявий, обличчя, схоже на листок чистого не списаного паперу, біле волосся, так, біле, бо сивим його назвати важко…

Але я десь чула, читала чи бачила в якійсь книзі, фільмі чи виступі політика таку пораду: «Якщо щось відбувається, шукайте кому це вигідно». Кому вигідно аби стали відомі найсекретніші секрети найсекретніших держав?
Всі завжди говорять про США. Але тут вони «відпадають», бо «влетіли» найбільше. Тому вони тільки те й роблять, що відмовлятися від коментарів. Ще б пак. Хто ж захоче визнати, що його супернайтаємніше відомство погрузло в бюрократії і 90 000 відеофайлів про війну, Вами розпочату, «гуляє» в інтернеті?

Хтось може натякати на Росію, про яку вкрай мало засекреченої інформації на Wikileaks. Втім, Президент, чи той, прем’єр-міністр Росії Володимир Путін, занадто відверто тішиться "Якщо демократія, тоді повна. Навіщо ж пана Ассанжа у в`язницю запроторили? Це демократія? … У нас у селі так кажуть: чия б корова мукала, а ваша б мовчала. Ось яку я хочу нашим американським колегам послати у відповідь шайбу". Але тут відповідь аж ніяк не у надсуперзахищених російських документах, а, навпаки, у відсталості Росії. Сам Ассандж казав – з Росії про корупцію чи несправедливість не пишуть не тому, що їх там немає, а тому, що поки не знають , куди про це написати. Мовляв, Wikileaks у Східній Європі - невідомий сайт. До речі, Ви ,українці, чули про Wikileaks до скандалу ?
Схід? Наприклад, Китай тут теж «чорна конячка». Він навіть виступає жертвою західних інтриг,адже в «найсвіжіших» документах Wikileaks Китайська Народна Республіка виступає здебільшого об’єктом, за яким постійно “ведеться активне спостереження». Та й замовити собі такий австралійсько-шведський піар китайці навряд чи змогли б…
Відтак, з логіки останніх коментарів УСІХ сторін конфлікту видно, що вигідно все … тільки Ассанджу.
Втім, всі знають, що на кожну силу знайдеться більша сила. І тут головне питання первинності – чи став Ассандж первинною силою, яку зрештою придушив сильніший(наприклад, наддержава, чиї,власне, документи і були розсекречені), чи він сам не побоявся зробити виклик потужній наддержаві, яка уявила себе «першою» силою?

Відтак, якщо йому зрештою вдасться таки довести, що він НЕ ҐВАЛТУВАВ НІЯКОЇ ЖІНКИ!!!, то я зможу повірити у вираз «Один в полі Wоїн» і що справедливість теж іноді святкує перемогу. Він тоді буде , як вид бельгійського тигра, який вимирає. Його не у в’язницю, його до Червоної книги заносити треба. Але якщо, не дай Боже, виявиться, що Wikileaks – це чергова стратегія якоїсь держави, що хоче перерозподілити уже розподілений світ, і Джуліан Ассандж з його талантом – лише зброя в руках вмілих маніпуляторів, то про людство, як про найпрекрасніше творіння природи, можна забути. Бо, як казав Ларрі Боссіді з Allied Signal – «В кінці кінців, все вирішують люди, а не стратегії».

ФОТО:
WikiLeaks.RU
http://justnotes.ru
http://www.dawn.com

http://images.zeit.de