Минулого разу я очікував, що син президента не настільки відірвався від реальності, щоб натягти на себе кофтину з Росією на всі груди. Потім я очікував, що ця безглузда дія викличе якусь реакцію – тому що вона заслуговує на неї. Але ні.

Потім я очікував, що президент не буде принаймні нагороджувати різних упирів. А якщо він це робить просто тому, що не помітив їх у довгих списках, то якось відреагує після скандалу. Це були марні очікування.

Їх, очікувань, було набагато більше звісно. Але йдеться про те, що було у цьому бложику. Так ось, саме очікування причина того, що ця програма виходить зараз, а не два тижні тому, як це варто було зробити.

Мені просто до останнього важко було повірити, що президент Порошенко дійсно жодним чином не відреагує на пожежу в одеському дитячому таборі. Зараз час прийняти реальність – не відреагував і вже не буде. Я все ще не розумію – чому. Але, мабуть, це потрібно просто визнати і сприйняти.

Читайте також: Страшна трагедія в одеському таборі: чому взагалі сталася пожежа і до чого тут Труханов

Я дивлюсь на офіційний сайт президента. Він там великий молодець. В сенсі – реально великий. Він робить прямо-таки реально велику політику. Зустріч з премєром Канади – круто. З Трампом поговорив – перемога. Зустрічі з президентами Туреччини-Болгарії-Франції-Словаччини-Польщі та ін..

На Генасамблеї ООН Порошенко згадав жертв збитого нідерландського рейсу "МН17". І це правильно і потрібно. Це було на 4-й день після пожежі у дитячому таборі. Про жертв цієї пожежі президент не згадав взагалі. А це теж було потрібно. Тому що окрім зовнішньої політики є ще набагато менш приємна внутрішня.

І в цій внутрішній політиці якщо в тебе згорає корпус дитячого табору – цього просто не можна не помітити. Тим більше якщо ти сам цей корпус і відкривав.

Я не кажу зараз про людяність, я не кажу про щире співчуття. Я такий самий продукт своєї країни й свого часу. Я не сумніваюсь, що будь-яку щиру емоцію український політик – препарує, дистилює, осушує, дозує по пакетиках і видає по ретельно дозованій крихітці у ретельно пораховані хвилини телевізійного прайм-тайму. Ароматизатор суму, ідентичний натуральному.

Але в цьому випадку навіть ерзацу у вигляді кількох слів на офіційному сайті вирішили не витрачати. Хоча за будь-якою логікою, за будь-яким сценарієм, якщо ти під телекамери, під час своїх переможних електоральних жнив, отримуєш дитячу саморобку із сердець "на згадку про зустріч", то ти мусиш про неї згадати, навіть за такого жахливого приводу. Особливо за нього.

Я можу лише здогадуватись, чому у президента вирішили не приділяти пожежі жодної уваги. І я думаю було так. Якийсь із медіаконсультантів, яких там пасеться табун, вирішив, що це ризиковано.

Що у відповідь на будь-яку згадку про цю пожежу невдячні громадяни запитають про термін "Порошенко проінспектував" і цінність такої інспекції. Про стосунки Порошенка і мера Одеси. Про тендер, на якому пов'язані компанії розіграли ремонт табору.

Читайте також: Недореформовані: як копи приїхали "в'язати" хулігана, який виявився їхнім шефом

Про керівництво ДСНС, яке годується від приватних фірм-посередників у передачі пожежного сигналу від датчика до пожежних. Про нещодавнє підвищення цього керівництва.

А ще не дай боже піднімуть питання про "взяти розслідування на президентський контроль". Це ж тоді про цю пожежу будуть згадувати ще роками. Особливо після того як єдиною покараною стане вихователька, що по дурості поставила свій підпис на папірці "відповідальна за пожежну безпеку". А у всіх інших по всій вертикалі з паперами все нормально.

І цей медіаконсультант вирішив, що тема якась політично токсична. І взагалі, не може ж президент коментувати кожен простий нещасний випадок в країні. Але ж ця пожежа – не простий нещасний випадок. Це реальне відображення того, який результат генерує вся система. На кожному етапі – від попиляного тендеру на будівництво табору до відповідального за пожежний стан, яка в принципі не в змозі на цей стан вплинути.

Воно все так працює. І ця пожежа не нещасний випадок, скоріше всі інші випадки, коли пожежа не трапилась – були щасливі. А Петро Порошенко – президент саме щасливої та успішної України.