Це законопроекти про внесення змін до Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі" №4014а від 15.07.2016 та "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі" №4015а від 15.07.2016.

Обґрунтування необхідності очевидне для кожного автомобіліста та пасажира в країні. Ще очевиднішим воно стає виходячи з логістичних можливостей України як країни транзитера, що, за умови платності проїзду для вантажного транспорту, здатна генерувати дохід, створювати придорожню інфраструктуру, робочі місця, не говорячи про те, що раціональний вибір технології спорудження нових шляхів з матеріалів, які виробляються національними підприємствами, дозволить їм нарощувати потужності, а це, знову ж таки, додаткові податкові надходження до бюджету, зростання ВВП та доходів працівників.

Рецепт забезпечення росту післякризової та депресивної економіки за рахунок будівництва – як загалом інфраструктурного (в тому числі дорожнього), так і житлового, не новий, він випробуваний як Німеччиною, Сполученими Штатами, так і Польщею, прикладу якої ми намагаємось наслідувати.

Тому, хоча минулого року аналогічний за змістом законопроект, не знайшов підтримки у стінах парламенту, цього разу процес зрушився з мертвої точки.

Втім, як завжди, є окремі аспекти, які варто відзначити для того, щоб зрозуміти чи запрацює дорфонд з 2017 року чи з 2018 року – навіть за умови прийняття відповідних законодавчих змін.

Почнемо із загального алгоритму: у пояснювальній записці зазначається, що обсяг руйнувань та деформацій на автодорогах загального користування за останні 7 років збільшився на 50 % від загальної їх протяжності. За цей же ж період фінансування робіт з ремонту дорожнього покриття склало близько 18-36 % від необхідного (2-4 мільярди гривень при нормативних 11 мільярдах).

Яке вирішення пропонують депутати

У структурі спеціального фонду Державного бюджету України планується створення Державного дорожнього фонду, кошти якого розподілятимуть наступним чином:

1. 62 % від річного обсягу коштів передбачених у фонді, йтимуть на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, а також пов’язаних з ними підготовчими та організаційними роботами. Крім цього, ці кошти використовуватимуться на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування державного значення;

2. 35 % йтимуть у вигляді субвенцій на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

3. 3 % – за напрямком фінансування заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм.

Відповідно, у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, міських, сільських та селищних бюджетів створюються територіальні дорожні фонди. Дохідна частина яких, як зазначалось вище, формуватиметься за рахунок субвенцій з Держбюджету.

Перший цікавий аспект

Загальний обсяг коштів, які підлягають розподіленню проектами, визначений: мова йде про 35%. Водночас, розподілятиметься ця сума в залежності від протяжності таких доріг по території відповідної територіальної одиниці станом на 1 січня року, що передує бюджетному. Це перший критерій, який начебто говорить про справедливість. З іншої сторони, проекти містять і таку норму: "Перелік об’єктів та обсягів бюджетних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення затверджуються Кабінетом Міністрів України", а зміни до бюджетного кодексу уточнюють цю норму, що це затвердження відбуватиметься спільно з відповідними облдержадміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.

Тобто, за великим рахунком, обсяги фінансування конкретної області визначатиме Уряд та профільне міністерство.

Поряд з цим, в процес "розпилу" планують втрутитись і депутати, оскільки у запропонованій редакції ст. 1036 Бюджетного кодексу зазначається, що у законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, кожного обласного бюджету та бюджету міста Севастополь.

Умовно кажучи всі при справіі: і Кабмін який готуватиме проект бюджету вже із закладеними сумами фінансування областей, і нардепи, які намагатимуться цей розподіл схилити на користь тих регіонів, де їх підтримка електоратом вища, або ж в ті області, де вони мають підрядну зацікавленість у фінансуванні.

Далі, з чого формуватиметься Державний дорожній фонд:

— акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) в частині нафтопродуктів і транспортних засобів;
— акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в частині нафтопродуктів і транспортних засобів;
— ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них;
— плати за проїзд автомобільними дорогами
— концесійних платежів за передачу автомобільних доріг загального користування державного значення у концесію;
— коштів спеціального фонду Державного бюджету України, отримані шляхом залучення державою або під державні гарантії кредитів (позик) від банків, іноземних держав і міжнародних фінансових організацій;
— плати за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення, максимальний розмір та порядок справляння якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Від платежів, які пропонується визначити джерелами формування Фонду, надходження бюджету у 2015 році становили загалом 28,36 млрд грн, а за 7 місяців 2016 року – 23,14 млрд грн.

Законодавці пропонують, зараховувати до спеціального фонду Державного бюджету податки збори (акцизи) визначені вище у такому розмірі від загального обсягу: у 2017 році – 75 відсотків; у 2018 році – 75 відсотків; у 2019 році – 100 відсотків

У цьому контексті – друга цікава обставина.

Профільний комітет, який опрацьовував ці проекти, у власних висновках зазначив, що Міністерство фінансів України (лист від 03.08.2016 № 31-06210-02-2/22494) повідомило, що не підтримує законопроект у зв’язку з тим, зокрема, що у ньому відсутні джерела покриття втрат загального фонду Держаного бюджету у 2017 році.

Це важливий аспект, оскільки сьогодні ці надходження поповнюють загальний фонд бюджету, а пропонується їх перекинути на спеціальний, при тому, що цільове призначення та використання коштів Загального та Спеціального фондів, відповідно до Бюджетного кодексу, різне.

Так, реалізація законопроекту матиме вплив на показники бюджетів та призведе до перерозподілу доходів та видатків державного бюджету між загальним і спеціальним фондами /зменшення загального фонду

Згідно з висновком Міністерства фінансів України (лист від 02.08.2016 р. №31-06210-02-2/22393/) за умови відрахування до Фонду у 2017 році 75% платежів, які наразі зараховуються до загального фонду державного бюджету, та з урахуванням прогнозних показників видатків загального фонду державного бюджету на розвиток дорожнього господарства на 2017 рік, втрати загального фонду державного бюджету будуть становити майже 26 млрд грн, що відповідно зменшить ресурс на фінансове забезпечення загальнодержавних соціальних програм, які фінансуються саме за рахунок Загального фонду.

І на останок, третій цікавий момент.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Бюджетного кодексу України Закони України, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються:

- до 15 липня року, що передує плановому (у нашому випадку 2017), вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду;
- після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Тобто, якщо ці законопроекти було б прийнято до середини липня, то можна було б говорити про те, що Фонд може почати законно функціонувати з початку 2017 року.

Однак цього не сталось, оскільки аналогічний за змістом законопроект (№ 2725 від 24.04.2015) Радою було відхилено 29.03.16, а відповідно до ст. 107 ЗУ "Про регламент Верховної Ради України", відхилений законопроект або законопроект, що повторює його за суттю, не може бути внесений на поточній та наступній за нею позачерговій сесіях Ради відповідного скликання. Попередня сесія ВР України VIII скликання розпочалась в лютому 2016 року та завершилась у липні 2016 року.

Тому проекти, про які йде мова, розглядаються саме у жовтні, але за таких умов легітимність Фонду у 2017 році, навіть якщо ці закони будуть проголосовані, є сумнівною з точки зору дотримання вимог бюджетного законодавства, хоча це ніколи не було перешкодою для парламентарів.

Підсумовуючи маємо у сухому залишку два законопроекти, що, попри значні недопрацювання, без розрахунку компенсацій, перерахунку доходів та видатків Державного бюджету, відсутність підтримки Міністерством фінансів, як органу який відповідає за виконання та збалансованість бюджету, все ж голосуються та приймаються у першому читанні. При тому, що ініціатори законопроекту не вказують, що стане компенсатором у прийдешньому році для Загального фонду бюджету, з якого фінансуються соціальні видатки. Більше того, створення та здійснення видатків з такого Фонду у 2017 році, з точки зору Бюджетного кодексу є не зовсім законним.

Кошти, які зараховуються до фонду можуть виплинути на виплату соціальної допомоги та компенсацій, мова звісно не про те, що їх скоротять, чи припинять, ні, мова йде про те, що доведеться скорочувати інші статті видатків, або недофінансовувати їх за фактом. Звісно можна говорити про те, що кошти можна і позичити, однак в такому випадку зросте дефіцит бюджету, що є недопустимим. І на сам кінець, для тих хто вважає, що дороги почнуть "зростати як гриби", врахуйте, що за рахунок цих коштів погашатиметься заборгованість за позиками раніше залученими під державні гарантії, а раз так, то фактичний обсяг коштів які освоюються дорожниками може бути вкрай малим.

На сьогодні реальність функціонування дорожнього фонду у наступному році викликає більше запитань, ніж дає відповідей. Втім, народних обранців, які ініціювали проекти це цікавить мало, адже кращої теми для політреклами вигадати вони, поки що, не змогли.