Після Луценка: які зміни в прокуратурі планує команда Зеленського

7 сентября 2019, 08:40

Попри неприховане бажання нового керівництва Генпрокуратури (ГПУ) провести тотальне перезавантаження, існує висока ймовірність того, що деякі кадри, пов'язані з попереднім керівництвом країни, все-таки залишаться в керівництві оновленої прокуратури...

Днями новопризначений генпрокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про звільнення Анатолія Матіоса з посади Головного військового прокурора. Матіос роздувати скандал через свою відставку не став, лише написав пафосний прощальний пост на Facebook, в якому, подякувавши всім колегам за співпрацю, резюмував: "Честь маю...". Подейкують, що такий спокій Матіоса пов'язаний з тим, що йому вдалося домовитися з очільником СБУ Іваном Бакановим про перехід в "контору".


Анатолій Матіос / Фото Главком

Читайте також: Зеленський змінив склад РНБО: хто туди увійшов

Потрібно сказати, що на Банковій мають намір ліквідувати військову прокуратуру як таку. Перший крок в цьому напрямку вже зробив президент, зареєструвавши днями відповідний законопроєкт у Верховній Раді.

У проєкті Зеленського крім скасування військової прокуратури пропонується також перейменувати Генеральну прокуратуру в Офіс генерального прокурора. У свою чергу, регіональні осередки прокуратури будуть перейменовані в офіси регіональних прокурорів, а місцеві – в окружні прокуратури. На думку команди Зеленського, це суттєво прискорить кадрове перезавантаження всієї прокурорської вертикалі.

Цікаво, що в рамках реформи прокуратури планується ліквідація органів прокурорського самоврядування – Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) і Ради прокурорів, які були створені за вимогами міжнародних експертів. КДКП і Рада прокурорів займаються кадровими питаннями, якими раніше опікувалися керівники ГПУ та регіональних прокуратур, а також залученням прокурорів до дисциплінарної відповідальності – аж до рекомендації звільнити їх.

За словами співрозмовників в Офісі президента (ОП), тему корінної реформації ГПУ просуває особисто глава ОП Андрій Богдан. До речі, саме з Богданом пов'язують появу нового генпрокурора Руслана Рябошапки в команді Зеленського. Вони познайомилися ще у 2007 році, коли Богдан був заступником міністра юстиції.


Глава Офісу Президента Андрій Богдан / Фото з відкритих джерел

У нас склалися професійні відносини. У 2010 році Богдан пішов у Кабмін, а через деякий час запропонував мені очолити Бюро з питань антикорупційної політики секретаріату Кабміну,
– розповідав про роботу з Андрієм Богданом Руслан Рябошапка в одному з нещодавніх інтерв'ю.


Генпрокурор Руслан Рябошапка / Фото з відкритих джерел

Вельми цікаво, що Рябошапка вважає ніби Богдан може протидіяти впливу бізнесмена Коломойського (хоча Богдан був його адвокатом) на будь-які держструктури. "Він сам може про це розповісти, але, думаю, якщо Ігор Валерійович спробує мати якусь приватну вигоду від держави, – Богдан скаже "ні", – констатує новоспечений генпрокурор.

Попри публічні заяви нового генпрокурора про намір провести перезавантаження системи, допоки не прийнятий новий закон, він не може повністю взяти під контроль ситуацію у своєму відомстві. Очевидно, що саме з тим, щоб прискорити процес змін в ГПУ і прокуратурах на місцях, Зеленський і вніс як невідкладний законопроєкт, де серед іншого пропонується "вбити" КДКП, тим самим розв'язавши руки генпрокурору у розв'язання кадрових питань.

Важливо: Рябошапка звільнив головних прокурорів 12 областей: список

У проєкті сказано, що з дня опублікування закону та набрання ним чинності всі співробітники прокуратури вважаються такими, що попереджені про подальше виведення за штат у зв'язку з проходженням обов'язкової переатестації. Набір в нову прокуратуру проводитимуть кадрові комісії Офісу генпрокурора та обласних прокуратур. З кого вони будуть складатися і за яким принципом формуватися – в проєкті закону не вказано.

Всі кадрові рішення щодо призначення на високі адміністративні (керівні) посади в прокуратурі буде приймати особисто генпрокурор. Згідно з новим "прокурорським" законопроєктом, ліквідується старий порядок набору в прокуратуру, за яким кандидати на посаду прокурора, які раніше не працювали в прокуратурі після успішних тестів повинні були вчитися рік в Академії прокуратури і стажуватися паралельно в прокуратурах.

Тепер вчитися буде не потрібно: якщо прокурорський Зе-законопроєкт буде прийнятий найближчим часом – а в цьому, з урахуванням наявності необхідних голосів у пропрезидентської "Слуги народу" немає ніяких сумнівів – балотуватися в прокуратуру тепер можна буде без обов'язкової річної підготовки в Академії прокуратури. Втім, кваліфікаційні вимоги щодо стажу залишаться поки колишніми: місцева прокуратура – 2 роки юрстажу, обласна – 3, Офіс генпрокурора – 5 років. Власне Академія прокуратури буде тепер називатися набагато простіше – Тренінговий центр прокурорів, де вони будуть проходити підвищення кваліфікації. Тести будуть анонімними і письмовими.

В процесі переатестації всі прокурори і кандидати в прокурори повинні будуть пройти анонімне письмове тестування, заповнити декларації доброчесності, а потім пройти співбесіду в кадровій комісії на профпридатність і вирішити практичне завдання.

У прокурорських колах гостро критикують норму законопроєкту президента, що стосується скасування положення про класні чини. Адже виходить, що Зе-команда хоче перевести всіх прокурорів в цивільний сектор і відібрати у них погони. А за класний чин прокурори отримували солідні доплати до зарплати, тому їх невдоволення цілком зрозуміле.

А допоки в ГПУ чекають затвердження законодавчих ініціатив президента, у "верхівці" генпрокуратури тим часом відбуваються досить цікаві процеси.

Стиль президента Зеленського – бліцкриг. Оптимальною чи є така тактика – покаже час, але одне можна сказати вже зараз: роблячи ставку на генпрокурора Рябошапку, президент чітко йому дав зрозуміти, що дає карт-бланш у справах, де фігурують топ-чиновники, в тому числі п'ятий президент Порошенко,
– говорить наше джерело в Офісі президента.

Цікаво: Арахамія анонсував "дуже швидкі зміни" від Рябошапки

Але чи вийде це у Рябошапки – питання, оскільки в прокуратурі можуть залишитися персонажі, здатні блокувати справи проти "колишніх". За словами співрозмовника з ОП, до свого звільнення тепер вже колишній генпрокурор Юрій Луценко намагався провернути досить цікаву комбінацію. Він нібито вів переговори з главою Офісу президента Богданом, щоб після своєї відставки просунути в крісло керівника ГПУ Сергія Кизя, щоб, пішовши з поста залишити там свою людину. Переговори нібито йшли нормально, оскільки Богдан і Кизь – давні знайомі: прокурор займався справами, пов'язаними з "Приватом", а Богдан як адвокат представляв інтереси Коломойського. За чутками, стосунки Богдана і Кизя з робочих давно перейшли в приятельські. До речі, близько місяця тому вони були помічені за одним столиком в столичному нічному клубі "Queen".


Сергій Кизь / Фото з відкритих джерел

Незабаром після цієї зустрічі Кизь був призначений на той момент генпрокурором Луценком на пост заступника глави ГПУ. Раніше Кизь курував департамент з нагляду за справами проти чиновників, які порушує Держбюро розслідувань (ДБР). Кажуть, призначення Кизя на пост генпрокурора заблокував Зеленський, але погодився, щоб той зайняв крісло заступника голови ГПУ.

Загалом, розклад сил в ГПУ зараз досить цікавий: генпрокурор Рябошапка – протеже Богдана, заступник генпрокурора Кизь – товариш Богдана, але при цьому дуже близька до Луценка людина.

Рябошапка вже заявив, що зразу після прийняття законопроєкту президента Зеленського про реформування прокуратури, він планує "піти" всіх заступників, які йому дісталися у спадок від Луценка (а таких є 5 осіб). Якщо Кизь стане винятком, це буде означати тільки одне: незважаючи на зміну влади, свої "кінці" у колишнього керівництва ГПУ у відомстві на Різницькій залишаться. А з огляду на зв'язки Луценка з усіма представниками топменеджменту країни часів президентства Петра Порошенка, ті отримають можливість у разі чого зайти в реформований Офіс генпрокурора через чорний вхід.

До теми: Касько став першим заступником генпрокурора: що про нього відомо