Джерело: "Честь і НЕчесть" на 24 каналі

За версією Офісу генпрокурора, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень через втручання в автоматизовану систему розподілу справ. За неофіційними даними, незаконний дохід від цих схем становив понад 10 мільярдів доларів.

В прошлом выпуске Взятка за "нужное" решение: как судьи помогают пьяным водителям избежать наказания

"Бізнес" Татькова з Тупицьким

Нещодавно журналісти довели, що він був "бізнес-партнером" голови Конституційного Суду Олександра Тупицького. Вони допомагали донецькому бізнесмену Дрегеру через суди привласнити Зуєвський завод, за що самі отримали свою "копійку" – стали співвласниками цього заводу.

Віктор Татьков також входив до складу Вищої ради юстиції, яка активно підпорядковувала судову систему Януковичу. Саме за це він підпадав під люстрацію та у вересні 2016 року був звільнений з посади судді Вищого господарського суду України постановою Верховної Ради.

Протягом кількох років Татьков переховувався за кордоном, на його майно в Україні було накладено арешт. Проте у 2019 році Татьков через суди домігся не лише зняття арешту з майна, а й поновився у статусі судді і повернув суддівську недоторканність.

Татьков проти повторного звільнення

Та все ж історія для Татькова не завершилась хепі-ендом. У вересні 2019 року його знову звільнили з посади судді, та цього разу вже Вища рада правосуддя, адже навіть там з токсичним Татьковим справу ніхто мати не хотів.


У 2019 році Татьков повернув суддівську недоторканність / Фото "Слово і діло"

Але колись впливовий суддя не хотів розлучатись із суддівською мантією так само сильно як Лукашенко з президентством. Тому він звернувся з позовом на ВРП до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, просив визнати його повторне звільнення незаконним.

Татьков наполягав, що раз рішення парламенту про його звільнення було незаконним, то ВРП не може звільнити його вдруге. Але судді Верховного Суду не погодились із такими аргументами.

Вони зауважили, що рішення парламенту про люстрацію Татькова була скасовано через процедурні підстави, а не через відсутність порушення.

Звільнити Татькова мала Вища рада правосуддя, яка з 2016 року наділена виключними повноваженнями щодо звільнення суддів. Тому звільнення Татькова у вересні 2019 року було повністю законним.

Він, звісно ж, з цим рішенням не погодився і в черговий раз спробував довести незаконність свого звільнення – цього разу перед Великою палатою Верховного Суду. Однак судді Великої палати залиши рішення Касаційного адміністративного суду в силі.


"Честь тижня" / Скриншот з відео 24 каналу

Для демократичних держав загальноприйнятим є правило про змінюваність керівників ключових державних інституцій. Особливо це важливо для наших судів, де "вічні голови" зазвичай є:

  • гарантією збереження корупції;
  • кругової поруки;
  • впливу на інших суддів.

Тому закон прямо забороняє одному судді бути головою суду більше, ніж двічі поспіль.

Як ігнорують строки повноважень суддів

Проте відповідну норму або ігнорують, або обходять різними маніпуляціями. Для цього їм не треба знаходити власного Медведєва – голова суду може просто за місяць достроково піти з посади, щоб його переобрали втретє.


Вперше Козлова обрали головою суду у 2015 році / Фото "Закон і бізнес"

Так, ймовірно, зробив і голова Печерського суду Києва Руслан Козлов. Вперше його було обрано головою суду у 2015 році, другий строк повноважень мав закінчитись 31 березня 2020 року.

Але з невідомої причини 25 лютого, тобто більше, ніж за місяць до закінчення строку – збори суддів переобрали його ще на 3 роки.

Питання керівництва Печерським судом завжди викликало значний суспільний інтерес. Наприклад, багато хто чув про одіозну Інну Отрош, яка очолювала відповідний суд у часи Януковича та втекла після Майдану.

Окрім того, Громадська рада доброчесності однозначно вважає, що обрання головою суду завдяки маніпуляціям є ознакою недоброчесності. Низка громадських організацій, зокрема Автомайдан та фундація DEJURE стежать, чи голови ключових судів країни дотримуються цих правил.

Маніпуляції судді щодо запиту

Член правління цих організацій Роман Маселко подав запит на публічну інформацію до Печерського суду. Він просив вказати, коли і на підставі чого повноваження голови суду припинились та надати електронні копії протоколів зборів суду про це. Проте, Козлов вирішив їх не надавати та маніпулювати.

Він відповів, що його повноваження судді достроково не припинялись, хоча запит був про повноваження голови, а не судді. А протоколи зборів відмовився надавати, бо це начебто є службовою інформацією, тобто з обмеженим доступом.

Насправді протоколи загальних зборів є публічною інформацією та їх мають надавати на запити громадянам. Це підтверджує й Верховний Суд, тож відмова Козлова була незаконною.

"Захистити" громадськість міг лише ОАСК

Проте, захистити право громадськості на доступ до публічної інформації та розкриття правди щодо одіозного голови Печерського суду міг лише ще більш одіозний Окружний адміністративний суд Києва.

Проблема в тому, що розгляд справ про оскарження незаконних дій чиновників та суддів з Києва належить до юрисдикції саме цього суду. Нагадаю, що голова окружного суду Павло Вовк та ще 6 суддів є підозрюваними у резонансній справі про захоплення влади, яку розслідує НАБУ.

Актуально Будет пятая попытка: судью Вовка снова не доставили в ВАКС

Усі зусилля підозрюваних кинуті на те, щоб забрати цю справу від НАБУ. І саме Печерський суд прийшов на допомогу колегам та постановив ухвалу, якою зобов'язав Генерального прокурора передати справу Вовка іншому органу слідства.

Думаю, не важко здогадатись на чию сторону став ОАСК. Суддя Тетяна Скочок повністю відхилила позов Маселка.

Вона заявила, що Козлов дав повну відповідь на запит, а загальні збори суддів не є органом публічної влади і не мають відповідати на запити про публічну інформацію. Та Маселко запитував таку інформацію не у зборів, а у Печерського суду.

Судді вирішили, що інформація щодо Козлова не має суспільної ваги

Ще у 2017 році Окружний адміністративний суд також намагався приховати від активіста власні протоколи зборів суддів. Однак тоді Верховний Суд визнав такі дії незаконними та зобов'язав ОАСК надати ці протоколи.

Правові позиції Верховного Суду є обов'язковими для усіх судів. Однак і суддя Скочок, і судді Шостого апеляційного суду, куди потім звернувся Маселко проігнорували ці позиції.

Читайте также От ОАСК могут забрать дела: Вениславский назвал полномочия, которые урежут суду

Водночас судді апеляції вирішили, що інформація про те, як Козлов всупереч закону тричі поспіль став головою Печерського суду взагалі не має суспільної ваги та до неї немає інтересу – тому у рішенні вказано, що воно є остаточним і не підлягає оскарженню.

Це не відповідає дійсності, оскільки таке очевидне приховування інформації викликає значний суспільний резонанс та свідчить про можливість подачі касаційної скарги на це рішення.

Тож ми сподіваємось, що Верховний Суд скасує ці очевидно незаконні рішення, які дозволили приховати від суспільства важливу інформацію.


"НЕчесть тижня" / Скриншот з відео 24 каналу


"НЕчесть тижня" / Скриншот з відео 24 каналу

Лауреатів премії та антипремії обирає громадська організація Фундація DEJURE, яка моніторить перебіг судової реформи та добивається звільнення недоброчесних суддів.