Сьогодні всі ми почасти вже просто можемо на власні очі бачити ті зміни довкілля, які були нам обіцяні – але більшість із нас просто махнула на це рукою: що вже поробиш, якось воно буде. Насправді ж – буде ще цікавіше. Якщо доживемо.

Зверніть увагу: Вперше використані батарейки з України поїхали на переробку до Румунії

Минулі роки принесли до Європи посуху й три найспекотніших літа одне за одним. В багатьох містах, особливо на європейському півдні, стала відчутною нестача питної води, люди з серцево-судинними захворюваннями вкрай важко переносили спеку, а в Східній та Центральній Європі горіли на полях врожаї.

Нинішнє літо обіцяє бути не менш, а може, й більш спекотним. Але щодо води – її якраз в деяких місцях стає навіть забагато. Щоправда, то не питна вода, а морська, солона – за даними екологів, через глобальне потепління море наступає на береги. Автори нового дослідження, щойно оприлюдненого Єврокомісією, стверджують навіть, що в тому випадку, якщо нинішня тенденція збережеться – до 2100 року європейці недорахуються половини своїх берегових територій.

Чудові іспанські, грецькі, турецькі та інші піщані пляжі вже зараз змінюють свій вигляд, берегова лінія вже не виглядає такою, якою була колись. За даними групи вчених з інтернаціональної дослідницької станції Єврокомісії, яка розташована в італійському місті Іспра, протягом наступних 80 років принаймні половина з них взагалі щезне під водою. Такого висновку дійшов керівник цієї групи Міхаліс Вусдокас в своїй статті, оприлюдненій в фаховому часописі Nature Climate Change.

За основу для своїх прогнозів дослідники взяли зміни берегових ліній, які можна чітко прослідкувати на супутникових фотографіях, знятих у період між 1984 та 2015 роками на берегах багатьох країн світу. Майже всюди можна констатувати, що море наступає – десь менше, десь більше, але неухильно. На цьому підґрунті група Міхаліса Вусдокаса зробили екстраполяційний прогноз зміни берегових ліній на періоди до 2050 та до 2100 років.

При цьому вони спиралися на два основних сценарії розвитку процесу світового потепління, які були розроблені Світовою кліматичною радою ООН (IPCC). Перший сценарій прогнозує середнє потепління на 2,6 градуса Цельсія до 2100 року, другий – одразу на 4,8 градуса.

Так от: в разі здійснення першого, "м'якого" сценарію, до 2050 року берегова лінія відступить в середньому на відстань в 79,2 метра, а до 2100 року – до 171,1 метра. Другий, "екстремальний" сценарій означатиме, що до 2050 року лінія берегів у всьому світі скоротиться на 99,2 метра, а до 2100 року – аж на 246,9 метрів.

Що це означатиме – певно, найкраще уявляють собі жителі прибережних міст, особливо ті з них, хто живуть неподалік від берега. Може статися, що одесити, херсонці, миколаївці раптом зрозуміють, що їх містам загрожує справді серйозна небезпека, причому гаразд, до 2100 року більшість із нас, скоріш за все, так чи інакше не доживе, це все ж таки 80 років відсьогодні. А от дожити до 2050 року багато з нас мають непогані шанси – дожити та переконатися на власні очі, що світове потепління – не міф, не страшилка, а реальність. Щодо Європи – то першими "морське страхіття" на власні очі побачать жителі численних середземноморських островів – від Італії до Іспанії, від Болгарії до Грецького архіпелагу. Багатьом із цих островів – тим, які менше, здається, судилося просто щезнути зі світової мапи, тим же, які трохи більше – Майорці, Сицилії, Корфу – доведеться зменшитися. А це ж не просто зменшення – це скорочення корисної площі, скорочення кількості питної води, скорочення аграрного виробництва та ба навіть основного джерела доходів – туризму…

Щоправда, слід зазначити, що загроза береговим лініям по всьому світі в різних регіонах доволі відрізняється, розподіл вийшов, за зізнанням дослідників, вельми нерівномірний. В деяких регіонах – таких, як Східна Азія або північний схід Бразилії, через геологічні особливості, навпаки – берегова лінія навіть збільшиться, не зважаючи на потепління та зростання рівня Світового океану.

Але під найбільшою загрозою опинилася саме Європа, а з нею – східне побережжя США, Південна та Західна Азія, північ Австралії та численні острови Карибського моря. До 2100 року, за "м'яким" сценарієм, на півночі Австралії зникнуть від 12324 до 15439 кілометрів узбережжя.

Цікаво: Вчені з’ясували причини аномально теплої зими

При цьому розрахунки європейських дослідників не містять в собі аналіз впливу одиничних подій на кшталт сильних штормів на процес берегової ерозії. Це явище, за даними групи, найбільш загрожує німецькому узбережжю Північного моря, а також південним берегам Великої Британії, австралійському Квінсленду та мексиканській тихоокеанській метрополії Акапулько.

Втім, як запевняють дослідники, люди ще можуть дещо зробити, аби уникнути загрози.

Досвід минулих років продемонстрував, що ефективне берегове планування, прив'язане до географічних особливостей, значно послаблює процеси ерозії берегової лінії та, зрештою, може створити стабільні береги. Найвідоміший приклад такого планування – берег Нідерландів. Саме через те, що жителі цієї країни своєчасно потурбувалися про власне узбережжя, йому, за нашими даними, ніщо не загрожує, – запевнив Міхаліс Вусдокас.