Реінтеграція Донбасу: всі плюси і мінуси нового закону

18 января 2018, 21:53

Источник:

Микола Давидюк

Сьогодні, 18 січня, Верховна Рада проголосувала за так званий "Закон про реінтеграцію Донбасу". І це голосування мало свої плюси і мінуси.

Позитивні аспекти голосування за Закон про реінтеграцію Донбасу

Перше – добре, що прийняли цей закон і тим самим підсилили нашу переговорну групу на майданчику ООН. Забрали зайві аргументи у Росії щодо того, що війська мають бути на лінії розмежування, а не на україно-російському кордоні. Наразі всі крапки над і в цих питаннях розставлено. І в ООН, і в переговорах Волкер-Сурков уже чітко і зрозуміло, хто є агресором, і хто має за все відповідати. Більше того, яким чином і в якому форматі вводити миротворчі війська.

Читайте також: Турчинов пояснив, як закон про реінтеграцію Донбасу вплине на дії Кремля в Україні

Друге – парламент продемонстрував єдність, хоча і провладна партія показала невігластво і певний нігілізм, тому що будь-що намагалась протиснути власний сценарій, дуже часто не звертаючи уваги на правки представників опозиції, а інколи і своїх депутатів.

Водночас, не варто вважати святою і опозицію. Адже на це невігластво влади вони відповіли законодавчим спамом, накидавши близько 700 поправок. При чому часто не заради покращення закону, а заради затягування часу, медіа уваги та власного піару.

Тим не менше, єдність була продемонстрована: 280 голосів віддано за цей законопроект. Практично, за нього проголосувала коаліція у своєму первозданному вигляді – всі, крім опозиційного блоку. Тобто, це та коаліція, яку ми бачили на початку, і яка підписувала договір.

Негативні аспекти

Із негативів варто виокремити, що не до кінця прописані права Президента, які не завжди вписуються в конституційні повноваження 280 учасників голосування. Все-таки варто було концентрувати мінімум 300 для того, щоб розширення його військових можливостей були підкріплені конституційною більшістю, а не замасковане збільшення його повноважень.

Друге – це все-таки відсутність у законі Криму, адже якщо ми говоримо про окуповані території, ми не повинні їх розділяти. Адже Крим, як і Донбас, теж є окупованим. Навіть більше, Росія визнає його окупацію.

Читайте також: Термін "антитерористична операція" не відповідає конфлікту на Сході, – Гарань про новий закон

Цікава позиція влади: вони спочатку не хотіли його включати до законопроекту, хоча пропозиції були і від їхніх депутатів, потім у тексті все одно з'явились посилання на Крим. Наприклад, час відліку введення російських військ на територію України.

Третій і, певно, найбільший негатив – це час. На один закон пішов цілий тиждень. Завтра п’ятниця і ми впевнені, що депутати вже традиційно нічого яскравого не продемонструють, тільки відсотків 20-30 з них зможуть з’явитись у залі засідань.

Просто, з таким темпом нам країну не реформувати. Адже сьогодні в пакеті ще була приватизація й антикорупційний суд, і якщо перша все ж таки пройшла, в силу підтримки Прем'єра та голосами 266 депутатів. Що дуже важливо, адже даний закон може знищити чиновницьку корупцію на держпідприємствах, забрати ставлеників олігархів від потоків та зробити так, що з бюджету не будуть вимиватись мільярди гривень через збиткові підприємства.

Інший закон – так і не був прийнятий, хоча на нього зачекався український народ, іноземні інвестори та МВФ.

Антикорупційний суд та корупція, яку він покликаний подолати – найбільше питання останніх років. І тому саме від прийняття закону буде залежати якість роботи Верховної Ради і взагалі цілого скликання.

Адже зараз, наприклад, є такі хитрості, що, мовляв, до березня давайте тягнути, а потім в кінці березня скажемо, що рік піде на створення антикорупційного суду. Тоді, відповідно, можна буде провести вибори Президента при старих судах. А вже новообраний керівник країни, хто б він не був (надія українського парламенту, звісно, щоб він був представником типових олігархічних структур), потім відхилить цей антикорупційний суд, і вони всі й далі будуть у безпеці.

Але отримавши вотум на 5 років, цей кандидат зможе не зважати на думку західних партнерів. Саме з цієї причини дуже важливо дотиснути це питання.

І зараз ми говоримо про надважливі, архіважливі питання. А ще є не менш важливі питання бюрократії, модернізації, стратегічних проектів... Про все це сьогодні ніхто не говорить, вони відійшли на другий план і Рада ледве справляється з такими очевидними завданнями, на які з одного боку тисне населення, з другого – дірка в бюджеті, а з третьої сторони – західні партнери.

Очевидно, Раді потрібно пришвидшитись, покращити свою якість і все-таки рухатись вперед, бо часу в них не так вже і багато.

Читайте також: Росія збісилася, – Парубій прокоментував закон про реінтеграцію Донбасу