Тарас Семенюк ексклюзивно для сайту 24 каналу.
Рейтинг Зеленського залишатиметься таким до того моменту, допоки не з'явиться йому альтернатива. І вона однозначно не з минулих. Це має бути рівний або рівна йому по віку, успіху, але з більшим політичним досвідом.
До теми Соціологія насторожує, – Фесенко про опитування щодо рейтингу партій
Розчаровані, тому знову біполярні
Ситуативне змагання флангових партій "Європейської солідарністі" та ОПЖЗ говорить про те, що країна повертається до біполярного ідеологічного стану, іншими словами поділу по Дніпру. "Слуга народу" не перемогли на місцевих виборах більшості в місцевих органах влади практично не здобули, але "розмазали" країну своїми депутатами практично у всіх місцевих радах.
Тепер Порошенко та Медведчук змагаються між собою за те, хто очолить політичний рейтинг під завісу 2020 року. Ці партії зацікавлені в дострокових парламентських виборах, в яких не зацікавлені "слуги", бо більшість з них просто не потраплять до парламенту наступного разу. Казка швидко закінчується.
Куди ділась монобільшість і що врятує президента?
Про дострокові вибори говорять у всіх коридорах влади. Кулуарщина та реальність на табло в парламенті вказує на те, що де-факто монобільшості немає. Крайнє голосування за бюджет у першому читанні показало модель майбутньої коаліції. Що може врятувати Зеленського від цього сценарію?
Коаліція. Це більш надійно та дешевше, але це вже буде переформатування уряду. І це буде знову уряд технократів, бо правляча партія не має кандидатів на посаду глави уряду, "слугам" немає кого запропонувати на посади міністрів, тому прийдеться позичати в бізнесу або в суспільства, або працювати з тими, хто вже в Кабміні.
При постійному тиску про відставку уряду, навряд чи професійні менеджери підуть працювати на державу розуміючи, що завтра.
Рекомендуємо! "Слуга народу" та ОПЗЖ лідирують: свіжий рейтинг партій
І таким чином ми повернемось до парламентсько-президентської республіки, де головну скрипку буде грати глава уряду. Президенту не потрібні зайві повноваження та піар на полі відповідальності уряду. Президент, як писав Джоржіо Агамбен в книзі "Царство і слава", має "президентствувати", а не грати роль "завгоспа", що явно втомлює "гаранта Конституції".