Затримання ізраїльського наркоторговця
Його ловили усім світом, а спіймали в Україні. Амос Дов Сільвер – винахідливий наркоторговець, якому вдалося використовуючи популярний месенджер Telegram розвинути світову мережу зі збуту наркотиків. Переважно продавали траву, але пропонували й інші дещо важчі наркотики, тож і мережу назвали відповідно Telegrass.
Интиресно! Обдирав людей на мільйони й відбувся штрафом у 17 тисяч: про афери у Дарницькому суді
Але у березні 2019 року ізраїльська поліція провела спецоперацію та затримала 42 особи, яких підозрюють у причетності до Telegrass. Операцію ізраїльтяни проводили у співпраці з іноземними колегами, адже мережа транскордонна, її члени знаходяться по всьому світу і в Україні, зокрема. От саме в ході такої операції навесні Амос Дов Сільвер і був затриманий нашою Службою безпеки у Києві.
Амос Дов Сілвер
Насправді він почувався настільки вільно і схоже, не переховувався, що активно викладав у своєму Facebook пости про те, як сам купив через свою мережу марихуану, перебуваючи і Києві.
І настав той самий день, коли наша СБУ мала екстрадувати Сільвера до Ізраїлю. Процедура виглядає наступним чином – іноземного злочинця супроводжують працівники СБУ до літака, проходять із ним зони безпекового та паспортного контролю, проводять аж до його крісла в літаку та передають на відповідальність членам екіпажу. Видихнути спокійно можуть вже після того, як пересвідчаться, що літак із екстрадованим здійнявся у небо.
А що сталося в аеропорту Бориспіль в ніч на 16 серпня? Амос Дов Сільвер втік від свого СБУшного супроводу. Цей момент зафіксували камери спостереження. Він просто постояв, поки його наглядачі порпалися із власними речами, розвернувся, та спокійно собі пішов. Уявляєте собі здивування ізраїльської сторони – як можна загубити підопічного в аеропорту по дорозі до літака, він же має бути під пильним наглядом. Але, вочевидь, не в нашому випадку.
Дивіться відео втечі ізраїльського наркоторговця у аеропорту "Бориспіль":
Звісно, після галасу та такого великого провалу на вуха підняли і поліцію, і спецслужбу, втікача врешті розшукали – в Умані, і таки з другої спроби відправили на батьківщину.
Однак, що це було? Банальна неуважність СБУшників чи сприяння у втечі? І в першому і в другому варіанті – це ганебна історія для спецслужби і в очах міжнародних партнерів, і в очах співвітчизників.
Помилки у справі Гримчака
Майже в той самий момент українці дізнались про вражаючу помилку судді при оголошенні запобіжного заходу Юрію Гримчаку. У справі про підозру у хабарництві високого чиновника, до якої була прикута увага всієї країни, стався неочікуваний поворот.
У чому звинувачують Юрія Гримчака? Увечері 14 серпня співробітники НАБУ, СБУ і ГПУ затримали заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрія Гримчака Гримчак та його помічники вимагали хабар за вплив на рішення Мінкульту, – Луценко та наближену до нього особу на хабарі розміром у 480 тисяч доларів. Це – лише частина суми за вплив на рішення судів та чиновників Мінкультури для прийняття замовлених рішень. Загальна сума хабара, за повідомленням НАБУ, повинна була скласти 1,1 мільйона доларів.
Суддя, оголошуючи про шестимільйонну заставу Юрію Гримчаку, помилилась, назвавши його по батькові Михайловичем, тоді як він за паспортом Миколайович. Справді, така формальність – то серйозна юридична помилка і ставить під сумнів справжність документу. Адже формально – ухвала була винесена проти іншої людини.
Звісно, усі розуміють, що це – банальна описка, адже ініціали по батькові на літеру М, хтось, хто готував ухвалу – чи сама суддя, чи її помічники – зверхньо поставилися до такої, як виявилося, важливої дрібниці. І адвокат підозрюваного звернула на це увагу.
Юрій Гримчак на допиті в ГПУ / Фото 24 канал
Через резонанс справи, не чекаючи миттєвих виправлень, відбити від запроторення у СІЗО свого клієнта адвокатці не вдалося. Але як на мене – це "гол у ворота" суддів та прокурорів, які готують такі важливі документи. І тепер про це знає вся країна.
Справа судді-хабарниці, яка виганяла нечисту силу
Ще одна історія про суддю-екзорцистку – така собі "вишенька на тортик" до попередніх. Справа насправді стара – 2012 року, але дізнались ми про неї сім років потому. Знаєте чому? Бо судові реєстри є у вільному доступі, а один із її фігурантів справи про суддю-хабарницю – це харківський адвокат Олександр Дроздов, який нещодавно був призначений президентом Зеленським у комісію з питань правових реформ.
Олександр Дроздов
Журналісти почали шукати його біографію і виявили дуже цікавий факт про наш найгуманніший суд. Ще у 2010 році за суддею Київського районного суду Харкова Ольгою Донець правоохоронці встановили стеження, бо мали інформацію про те, що вона не цурається хабарів. У листопаді 2010 року її взяли на гарячому.
Стоит внимания! Богдан заявив, що йому пропонували хабар: НАБУ відкрило справу
Харківська прокуратура почала збирати докази один за одним та готувати обвинувачення. Справа проти Донець базувалася на допитах та свідченнях так званих хабарників. Переважно це були адвокати, які задобрювали служителькою Феміди певною сумою на користь своїх клієнтів. Серед них якраз і фігурував той самий пан Дроздов, який, до речі, згодом визнав за собою отакий гріх як пропонування хабара та просив звільнити його від відповідальності за щиросердне каяття.
Так от справа судді далі розвивалася ще цікавіше. У матеріалах справи, які можна знайти в судовому реєстрі, йдеться про те, що суддя Донець не визнала за собою жодного хабаря, а те, що в її документах час від часу з'являлися гроші – пояснювала витівками нечистої сили.
Відео, на якому вона тримає гроші у руках, теж пояснила тим, що то був обряд вигнання злих духів і купюри насправді були сувенірними. А вилучені в сейфі Донець гроші вона підтвердила нібито повернутим напередодні боргом.
І на підставі цього прокуратурі справу довелось закрити, бо їхні докази проти аргументів судді Донець її колегам із Чутівського суду в Полтавській області здалися непереконливими. І все – суддю від кримінального переслідування звільнили, вона спокійно допрацювала до пенсії в тому самому Київському суді Харкова.
Як так? Як при очевидному маразмі в формулюваннях і в тексті судової ухвали можна було закрити очі на суддівський хабар і удати, що його не було? Підігрування на користь підозрюваної тут очевидне. Так, справа стара, минуло сім років, але ж отакими лайфхаками користуються суді і дотепер. Усім учасникам того дійства провалу уникнути не вдалося, бо ми вже про це знаємо.
Интиресно! Топ-чиновника піймали на гарячому – за хабар у півтора мільйона доларів
А почалося все з пана Дроздова, який при новій владі пішов кар'єрними сходами. А головне – варто пошукати "скелети у шафах" інших новопризначених чиновників. Схоже, знайдемо ми там ще багато цікавого про нашу Феміду. Тож мораль із цих різних історій однакова – чесно та відповідально робіть свою справу, і тоді подібні публічні факапи вам не загрожуватимуть.