Днями на своє засідання зібрався регулятор енергетики України, щоб вирішити дуже складну задачу. Україна заборгувала величезну суму виробникам "зеленої" енергетики – 20 мільярдів гривень. І чиновники мали вирішити, в чию кишеню залізти, щоб почати покривати заборгованість. Заборгованість, яка виросла як снігова куля через астрономічно високі зелені тарифи та інтенсивне виробництво електроенергії сонця в літній період. Більше – читайте в блозі "Чесна політика" на 24 каналі.
К теме В Ахметова знову проблеми: як олігарх придумує плани та до чого тут гроші українців
Вирішили, що допомагати "зеленим" буде вся країна – регулятор підвищив вартість передачі електроенергії магістральною компанією "Укренерго". Правда, всього на половину. Підняти вище – не вистачило голосів.
- Проєкт рішення передбачив зростання тарифів більше ніж у 2,1 рази: з 155,4 до 327,97 гривень за мегаВат-годину.
- Але зросте лише до 240,23 гривень за мегаВат-годину.
Не хочу вас втомлювати цифрами, скажу лише, що це підвищення не вирішує проблему. Щоб вийти в нуль, цю вартість передачі електроенергії треба було підняти не на 50%, а в 4 рази. Тепер різницю поклали на державу, яка повинна буде взяти кредити для погашення боргу по зеленій енергетиці, який зростає щодня.
Дивіться відеоблог Сергія Лещенка "Чесна політика" за 19 липня 2020
Ця історія – приклад того, наскільки навіть благі цілі викривляються в українських реаліях. В українську "енергетику майбутнього" вклали свої гроші європейські інвестори. Наприклад, норвезька компанія "Скатек Солар". Але найспритнішим виявився Рінат Ахметов. Він, очевидно, був в курсі планів влади Порошенка, адже на двох вони так само пиляли "Роттердам +". Ахметов, очевидно, знав, що високий тариф буде тільки для станцій, введених в експуатацію до кінця 2019 року. І у нього був надлишок грошей, який він накопичив завдяки "Роттердам +".
Тому Ахметов направив ці фінанси на спорудження чи не найбільших в Європі сонячних електростанцій. На яких діє найвищий "зелений" тариф в Європі. І який, наприклад, робить електроенергію сонця в 10 разів дорожче атомної енергетики України.
Сьогодні Ахметов контролює 25% ринку відновлюваної енергетики. І на будь-які спроби виправити несправедливість у тарифах він використовує міжнародних інвесторів як живий щит. Це тактика нагадує взяття заручника.
Стратегія погроз Ахметова
Таку страттегію Ахметов використовує скрізь:
► Наприклад, погрожуючи зупинкою вугільних шахт і безробіттям шахтарів, він зміг домогтися цілого ряду вигідних рішень.
Так, в Україні заборонили імпорт електроенергії, навіть з Білорусі. Споживачі електрики опинилися в ролі такого ж заручника, як і міжнародні інвестори в "зелену" енергетику.
Детальнее об этом здесь "Солідарність" під час пандемії: Ахметов відправляє шахтарів у неоплачувані відпустки
► В інтересах Ахметова ввели мито на імпорт вугілля з-за кордону (тобто щоб брали тільки на його шахтах) і зупинили атомні блоки, щоб дешевша електроенергія не збивала ціну на його вугільних станціях.
► Подібні приклади є і в інших сферах. Наприклад, головну продукцію Ахметова на експорт – залізну руду – компанія "Укрзалізниця" возить собі в збиток. Питання встановлення справедливих тарифів десятиліттями не вирішується в Україні.
► У 2010 році Ахметов домігся вершини своєї могутності – за допомогою найнятого ним скандального політтехнолога Пола Манафорта, який зараз засуджений у Америці, він зробив президентом України свого спільника Віктора Януковича.
Яка зброя в руках олігарха
Ахметов контролював половину "Партії регіонів" в парламенті, а депутатом був навіть водій олігарха. Сам Ахметов за 5 років каденції в Раді з'явився на засіданні парламенту всього один раз – в день складення присяги, що автоматично наділило його імунітетом від кримінальних переслідувань.
Сьогодні Ахметов не є депутатом, а його лобі значно скоротилося в живій силі – в Раду не потрапила ні фракція "Оппозиційного блоку", ні "Радикальної партії". А тому йому від безвиході навіть доводиться ангажувати депутатів Юлії Тимошенко на кшталт Кучеренка чи Волинця, і просувати Олега Ляшка на довиборах в Чернігівській області.
Але у нього в руках залишається не менш потужна зброя:
- приблизно 25% ВВП,
- телевізійний холдинг, який минулого року поповнився новинним каналом "Україна 24".
Володіючи таким арсеналом, питання купівлі депутатів, впливу на суди або правоохоронні органи вирішується легко. Вплив Ахметова не знизився, він став менш очевидний, але більш небезпечний. Тому що депутат може вийти з-під контролю, а ось з чвертю ВВП в кишені можна зробити колапс всієї економіки.
Зеленському необхідно вирішити питання Ахметова
Без вирішення питання Ахметова неможливо уявити успішним президентство Володимира Зеленського.
Минулого року, намагаючись нейтралізувати шантаж іншого олігарха Ігоря Коломойського, нинішній президент України налагодив відносини з Ахметовим і користувався лояльністю його телеканалів. Але якщо не сьогодні, то завтра ціна питання стане занадто високою, тому що Ахметов ніколи не виходив з таких домовленостей лузером – стороною, що програла.
Важливою віхою для зниження впливу Ахметова стане новий керівник Антимонопольного комітету – його очолила на 100% людина Зеленського Ольга Піщанська.
Попереднього керівника Юрія Терентьєва, який не бачив зловживання Ахметовим статусом енергетичного монополіста, олігарх не зміг захистити. Хоча Терентьєв був звільнений мінімально можливим числом голосів – 226.
Ольга Піщанська / Фото з фейсбук-сторінки Піщанської
Зараз, коли призначали Піщанську, все нечисельне лоббі Ахметова вписалося за неї, натиснуши "за", намагаючись таким чином завоювати її лояльність. Але це жодним чином не повинно впливати на дії нової керівниці Антимонопольного комітету – адже вона спокійно проходила голосами самих депутатів "Слуги народу", без допомоги Ахметовва.
Західні партнери мають позбутися рожевих окулярів
Сьогодні також важливо, щоб рожевих окулярів позбулися і західні партнери, хоча лобізм Ахметова був завжди активним. Вже багато років його інтереси в США представляє компанія "Акін Гамп", а сам він володіє шахтами в Америці і робить щедрі внески на цілі діяльності організації Atlantic Council – Атлантична рада.
Кілька років тому, коли стояло питання приборкання олігарха Ігоря Коломойського, західні партнери України зайняли принципову позицію і наполягли на націоналізації Приватбанку, чим сильно послабили олігарха і нейтралізували його на кілька років. Тоді втручання МВФ, віце-президента США Джо Байдена і партнерів України в Європі зіграло вирішальну роль.
Сьогодні друзі України за кордоном повинні показати таку ж свою принциповість щодо Ахметова і його монополій, які руйнують підвалини економіки, беруть в заручники всю Україну і її міжнародних інвесторів. Не можна закривати очі на олігархію Ахметова, навіть якщо часто він шедро сплачує за мовчання.
Мене складно запідозрити у "проколомойской" риториці, але я вважаю несправедливо, що Захід готовий воювати тільки проти Коломойського, але не проти Ахметова. Не може для західних посольств один з олігархів бути гіпертоксичним, а інший користуватися лояльністю або навіть співчуттям у зв'язку з втратою будинку, розташованого в Ботанічному саду в Донецьку.
Свій новий будинок Ахметов добудовує під Києвом, а ще він володіє найдорожчою квартирою в Лондоні в житловому комплексі One Hyde Park і недавно купив палац короля Бельгії Леопольда II на Лазурному узбережжі Франції в Сен-Жан-Кап-Ферра.
Вілла Ахметова вартістю 200 мільйонів євро на Французькій Рив'єрі / Фото tipsmake
Все це астрономічне багатство має тільки одне походження – Україна, яка офіційно є найбіднішою країною Європи. Але при цьому ми багата країна, ресурси якої несправедливо розподілені серед найвпливовіших сімей. І мовчазними спільниками корупційно-олігархічної моделі не має права бути ні українська влада, ні друзі України в світі.