Про упередження суддів до активістів Майдану та готовність виносити політично вмотивовані рішення – читайте далі в блозі "Честь і НЕчесть" на 24 каналі.

В предыдущей программе Один проти всіх: харківський суддя звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргами на своїх колег

НЕчесть тижня

Ще 2 роки тому на Стерненка напали в Одесі. Ймовірно, за його антикорупційну діяльність. Обороняючись ножем, Сергій завдав нападнику рану, від якої той помер у лікарні. Швидку йому викликав сам Стерненко.

Після призначення на посаду Генпрокурора Ірина Венедіктова публічно заявила, що повідомить про підозру Стерненкові, при тому що й не ознайомлювалась зі справою. Попри заяви, що пред'явлення підозри має очевидно політичний характер, 11 червня Сергієві все ж оголосили підозру.

Під домашній арешт Стерненка відправив нелюстрований суддя Майдану

Прокурори також попросили суд застосувати до Стерненка запобіжний захід – відправити його під домашній арешт.


Сергій Стерненко у суді / Фото 24 каналу

Це питання розглядав суддя Шевченківського районного суду Києва Володимир Бугіль. У грудні 2013 року Бугіль дозволив провести обшуки в помешканнях активістів Євромайдану та на 2 місяці арештував учасника мирних протестів.

Після розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, протестувальника – його адвоката Віктора Смалія – звинуватили в замаху на суддю та взяли під варту. Володимир Бугіль давав свідчення в цій справі.

Насправді, жодного замаху не було. А зафіксовані на відео дії адвоката підтверджують, що Бугіль, м'яко кажучи, викривив справжні обставини.

Наприкінці лютого 2014 року адвоката амністували та визнали політичним в'язнем. А суддя зберіг посаду попри порушення. Офіційно тому, що закінчились строки давності. Не офіційно – просто не було політичної волі.

Сергій Стерненко також був учасником протестних акцій під час Революції гідності. А один із його адвокатів – Віталій Титич – був заявником низки скарг на суддів Майдану, зокрема Бугіля. Тож 12 червня на початку засідання про обрання запобіжного заходу Стрененкові, Титич одразу заявив клопотання про відвід судді.


Віталій Титич / Фото "Українське радіо"

Очевидно, що Володимир Бугіль є упередженим до активістів Майдану, та вже продемонстрував готовність виносити політично вмотивовані рішення. Крім того, суддя міг боятись не догодити Генеральному прокурору. Адже за фактами рішень Бугіля в часи Майдану розслідується справа про прийняття ним свідомо неправосудного рішення. А підозру може йому підписати лише Генпрокурор або її заступники.

З огляду на це суддя Бугіль сам мав заявити відвід, але цього не зробив. І клопотання адвоката також відхилив.

(Не)упереджений процес

Під час засідання суддя виділив 10 хвилин стороні захисту для фінального виступу. А народних депутатів, які прийшли взяти Стерненка на поруки взагалі не заслухав, хоча обіцяв. 12 червня засідання про запобіжний захід тривало до ночі, тож суддя вирішив продовжити розгляд у понеділок.

Запобіжний захід призначають особам, які можуть переховуватися від розслідування та суду, знищувати докази чи тиснути на свідків. Будь-який адекватний суддя не відкладав би засідання, якщо існує тому реальна загроза.

Якби Стерненко хотів тиснути на свідків чи втекти, він зміг би спокійно це зробити. Натомість, він з'явився до суду в понеділок. А ще сам допомагав збирати докази, шукати свідків і нападників, щоби довести свою невинуватість.

Після 2 днів слухання суддя пішов у нарадчу кімнату і вже через 40 хвилин оголосив рішення. Він повністю задовольнив клопотання прокурорів – дозволив застосувати до Стрененка домашній арешт на 60 діб. При чому не пояснив, чому він прийняв таке рішення.

Через поспіх, чи спеціально, суддя вказав у рішенні адресу прописки активіста в Одесі. Хоча всі сторони в засіданні знали, що Стерненко фактично проживає в Києві. Це рішення судді просто неможливо було б виконати, бо Стерненко прописаний у військовій частині, де колись служив його батько. Туди б його просто не пустили. Після продовження протестів інша Шевченківського суду змінила адресу, за якою Сергій Стерненко мав би перебувати на домашньому арешті. Але це не зробило ухвалу більш законною.


Суддя, який виносив рішення щодо Стерненка / Скриншот з відео

Честь тижня

Спостерігаючи за справою Стерненка, можна подумати, що з 2013 року в судовій системі нічого не змінилось. Попри те, є промінь надії. Вищий антикорупційний суд ухвалив вирок депутату Київської обласної ради – Олександру Мефодію, який вимагав у приватного підприємця з Бориспіля 6 тисяч доларів.

За це обіцяв використати своє депутатське становище та повернути автомобіль підприємця зі штрафмайданчика. Власник авто готовий був дати лише 2 тисячі, тож депутат зробив знижку та зменшив суму до 5 000 доларів. Таких грошей у чоловіка не було, тож він вирішив звернутися до правоохоронців.

У квітні 2019 року слідчі ДБР затримали депутата у дворі його ж будинку одразу після отримання коштів. Лише 200 доларів були справжніми, інші – імітаційними. Хабар за домовленістю перекидали через паркан у синьому сміттєвому пакеті.

Адвокати Мефодія наполягали, що це була провокація. Але, судді ВАКС вирішили, що наданих доказів достатньо, щоби визнати Олександра Мефодія винним у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди та засудили його до 5 років позбавлення волі. А ще дозволили конфіскувати його автомобіль.

Троє суддів розглядали справу 8,5 місяців:

  • Тетяна Гавриленко,
  • Олена Танасевич,
  • Катерина Сікора.


Судді ВАКС посадили хабарника / Скриншот з відео