Паніка в іноземних інвесторів, чи нам є чого хвилюватися
Перше, що треба розуміти, панічні настрої спостерігаються лише з облігаціями зовнішньої позики.
Читайте також Без доларів і SWIFT: Росія геть налякана можливими санкціями
Майже всі тримачі цих боргів – нерезиденти. Часто це великі компанії з активами у сотні мільярдів доларів, їх менеджери не будуть глибоко вивчати ситуацію в Україні, а купівля-продаж наших боргів відбувається паралельно і автоматизовано з боргами інших країн.
Борги з погашенням у вересні 2022 року продавали за 90% від номіналу. Тобто зараз за 900 доларів США можна купити цінний папір, по якому отримати 1000 доларів США у вересні.
Разом з виплатою відсотків у вересні у розмірі 7,75% від номіналу, а також у перерахунку на рік – виходить дохідність у 26%.
До теми Залякувати українців війною безглуздо
На вторинному ринку ОВДП паніки немає
18 січня 2022 року середньострокові гривневі папери торгувались з дохідністю 12,6% річних. 19 січня дохідність зросла до 13,3%.
У грудні 2021 року було 12,5%, у листопаді – 12,0%, у жовтні – 12,3%.
Тобто було помітне зростання дохідності, але про паніку казати зарано.
Різниця в тому, що на внутрішньому ринку нерезиденти тримають лише 8% боргу і, відповідно, їх паніка не сильно впливає на загальну картину.
Українці купують те, що продають іноземці
Якщо порівнювати теперішню ситуацію з 12 січня, тобто тиждень тому, то іноземці позбавились українських внутрішніх боргів на 4,1 мільярда гривень (було 89,5 мільярда гривень, стало 85,4).
При цьому українські фізичні та юридичні особи наростили портфель (фізичні особи: було 25,3 мільярда гривень, стало 25,7 мільярда гривень; юридичні особи: було 81,7 мільярда гривень, стало 83,0).
Тож, тенденція до продажу спостерігається в основному в іноземців. Ті папери ОВДП, які вони продають, купують українці.
Отже, якщо подивитись на ситуацію комплексно, то катастрофи немає. Є бажання нерезидентів позбутись українських боргів, яке набуло певних панічних ознак на ринку ОВДП.
Чому зростає долар – дивіться відео