"Смерть гризунофашистам" змінялося на "Мижбраття-Америкахоченаспосварити", а коли стало зрозуміло, що Америка не втрутиться і грузини – горді, але нечисленні – просто фізично не можуть перемогти, все це закінчилось на "Микруті, микрутішізавсіх, насвсібояться!". Все це зайняло менш, ніж місяць.
Ми переживаємо все це вже майже три роки поспіль. Так вийшло, що ми виявились не тільки численнішими та страшнішими для ватної пошесті за грузинів (це не їх вада і не наш здобуток – це просто так є), а ще й упертішими. Сьогодні зрозуміло, що перемогти українців можна лише в один засіб – повбивавши не менш, ніж три чверті всього народу, та й тоді – по всій раїсі, і в першу чергу там, куди сховається паскудне керівництво її, залунають вибухи – не тільки прості, а й так звані "брудні", і жоден європеєць, жоден американець не зможе тому запобігти, не кажучи вже про ватну наволоч. Саме тому вона, до речі, наразі знову дрищить пекучою рідиною, розповідаючи всьому світові, що треба негайно віддати під її контроль українські АЕС – але це вже запізно, це їх "у випадку випадку" не врятує. Тобто, аби перемогти українців, треба вбити не тільки три чверті українського народу, а й десь так стільки ж народу російського.
Зважаючи на це, єдина можливість для бл**ського сусіда перемогти нас – це розсварити між собою. Це він може і це він робить. Нацькувати українців на євреїв, євреїв на українців, поляків на тих і на інших, румунів на поляків, циган на татар, татар на німців – і далі, і далі. Так вороги України робили не раз протягом всієї історії, з тих часів, як постав Київ. І робили успішно. Через чвари загинула Київська Русь, через розбрат постала Руїна. Тому благаю вас, любі мої – годі один з одним чубитись. Кожен, хто скаже: "я українець – а ти не маєш права так називатися, бодай що роби", кожен, хто стане белькотіти про "хто спілкується ворожою мовою – той ворог" – повинен прислухатися та почути в своїх балачках відгук Руїни. Всі, хто вважають, що ліпше за всіх боронять Україну, сидячи на дивані та волаючи про те, що "той зрадник, цей зрадник, а оцей – взагалі лайно", повинні зрозуміти, що наближають Руїну.
Якщо завтра або вже сьогодні вночі, або трохи пізніше – х**ло, вірне своїй пацючій вдачі, посуне на нас – з Донбасу, з Криму чи бодай з Придністров'я – ті, хто не схаменуться, загинуть, не встигши навіть зробити постріл у ворожий бік. Або ж виявляться справжніми паскудниками, гнидами колабораторними, так теж може бути. І тоді насправді прийде Руїна – щоправда, цього разу не лише в Україну, а й до раїсі. Але вони того не розуміють і жваво пиляють гілляку, на якій сидять.
Любі мої. Давайте вже заспокоюватись. Нехай це буде злий спокій, такий, як перед страшною бійкою, але він має бути.
Читайте також: Чому Трамп "передумав" про Крим