У Румунії ця частка складає 26,4%, у Чехії — 14,7%, у Франції — 12,1%, у Данії — 10%, у Великобританії — 7,2%. У США у 2016 році цей показник складав 6,2%, Канаді — 9,3%, Австралії — 9,4%, Японії — 15,7%. В Україні, на липень 2018 - більше 40%, (за даними Держстату).
Читайте також: Впливовий американський аналітик вказав на успіх України
Ця частка також говорить нам про відсутність впевненості у "завтра", якщо ми звільнимось з роботи, яка нам не подобається, а отже говорить про залежність. Звісно ми не можемо порівнювати цього з рабством чи кріпацтвом. Але саме в контексті економічної свободи та можливостей – ця картина частково тотожна.
Бо у цій площині, українець може обрати місце роботи, але у більшості випадків – варіація зароблених коштів, закриваючи базові потреби, не буде створювати великої різниці, одночасно створюючи безальтернативність та безпосередню залежність від тої чи іншої роботи. Оскільки коштів вистачить рівно на стільки, скільки потрібно щоб вижити, а не жити.
В давні часи раб отримував місце для сну та шмат їжі. Сьогодні у середньому кофіцієнті варіантів – ми отримуємо вибір між місцем для сну та тим, яким буде цей шмат їжі. Але за ці рамки у площині вибірки, ми по суті не виходимо.
Все це одночасно створює ряд схожих висновків, які одночасно реалізовуються у сучасності: вивчати трендові технології, підлещуватись до шефа, пробиватись "через ліжко", ставати корупціонером, переїжджати у країну де частка, з якої ми починали – менша. Або робити речі, що змінять цю частку тут. І тут ми вкотре підходимо до питання критичного мислення та запиту на зміни.
Бо без критичного погляду на людей, які представляють наші інтереси у політиці, а також запиту на якісні зміни, як би ми не старались, нічого не вийде. Середовище навколо нас має не просто усвідомити конкретно цю та інші проблеми, а і промаркувати її як зраду. Українці мають сформувати суспільний запит та отримати критичний погляд, на те, як це реалізувати. Запит формує критичний погляд. Критичний погляд формує частку, з якої ми починали.
Читайте також: Україна – одна з найнещасніших країн світу: рейтинг