Рішення ЦВК призупинити вибори в об'єднані територіальні громади (ОТГ) цього року лише підігріло інтерес до теми децентралізації. Дивно не поцікавитись реформою, навколо якої стільки галасу. Після розблокування процесу психологічний Рубікон перейдено.
У реформи децентралізації є свої батьки-засновники. Вони її придумали і продовжують наповнювати змістом. Рух вперед – справа завжди невдячна. Тим більше, коли змінюєш країну, ламаючи вбетоновану у свідомість суспільства радянську систему управління.
Першими йшли навіжені або особливо сміливі. Другими пішли розумні, які побачили що першим дали гроші. І залишилися ті, яких не зрушиш. Вони кажуть: ааа, все одно всіх насильно об'єднають. Тому зрозуміло, що так вічно не триватиме. Не може держава жити з двома різними системами управління...
В проект "Україна" сьогодні вірять хіба невиправні оптимісти. Бо коли подивишся новини на центральних телеканалах – то не можеш позбутися нав'язливої думки : "Треба тікати". Тікати від популізму, невігластва, постійної руїни, вічного зведення рахунків і підкилимної боротьби політиків за своє сите майбутнє.
В Украине назревает новый политический кризис. Действующая коалиция трещит по швам. Те, кто из нее вышел, от приглашения вернуться назад, озвученного в понедельник БПП, отказываются. Катализатором углубления кризиса может стать и тема Донбасса и экономической блокады. Так что все это вместе способно породить новое парламентское противостояние и досрочные парламентские выборы.