Як у Європі: переробка сміття в Україні набирає обертів

Той жахливий факт, що наша планета знаходиться на межі екологічної катастрофи вже давно всім відомий.

Тонни пластику у світовому океані, вуглецеві викиди в атмосферу, нераціональне споживання природних ресурсів та відсутність переробки вторсировини – усі ці, та багато інших факторів призвели до того, що екологи у всьому світі б’ють на сполох: планету необхідно рятувати негайно.

Сортування сміття

Читайте також: З користю для себе та природи: що таке плогінг і чому це важливо

Зокрема, в Україні все більше людей починають замислюватися на тему відповідального сортування сміття та його подальшої переробки.

За статистикою, щодня кожен киянин викидає приблизно 1,5-2 кг сміття в день, а в рік приблизно від 400 кг.

За відсутністю повноцінного сміттєпереробного заводу – більша частина відходів йде на несанкціоновані сміттєзвалища, де гниючи, утворює небезпечні сполучення – сміттєвий газ, який складається з небезпечного для довкілля метану, що має сильний парниковий ефект, та вуглекислого газу.

Який вихід? Звичайно, брати відповідальність за ситуацію у свої руки. Як власне кажучи і зробила українка Євгенія Аратовська – засновниця першої в Україні сортувальної станції "Україна без сміття". З 2015 року, громадська організація працює над підвищенням рівня поінформованості серед населення щодо сортування, переробки та утилізації сміття.

Головна станція ГО "Україна без Сміття" знаходиться у Києві за адресою вул. Саперно-Слобідська, 25/4. Від станції метро Деміївська потрібно проїхатися ще три зупинки автобусом. Також для зручності громадян функціонують міні-станції сортування #SilpoRecycling, що приймають вторсировину від населення за адресами:

вул. П. Калнишевського, 2
вул. Т. Драйзера, 8
вул. Здолбунівська, 4

Пункт прийому сміття

Що приймають на переробку? Станція сортує та відправляє на переробку ЦІННІ ВТОРИННІ РЕСУРСИ, тобто матеріали, які можна використовувати повторно. Це може бути:

• Метал: жерсть (бляшанки, кришечки). Все що магнітиться – це жерсть. Також приймають фольгу, аерозолі та інший побутовий метал – чайники, сковорідки та інше кухонне приладдя.
• Папір: гофрований картон, картонне пакування, пап’є – маше, офісний папір типу А4, та паперовий мікс (газети, зошити, гільзи рулонів туалетного паперу, картон тощо).
• Скло. А саме – скляні пляшки різного кольору, банки від консервації, пляшки від парфумів, ліків та дитячого харчування;
• Пластик. Тут вже все набагато складніше та заплутаніше, і варто дивитися на маркування продукції. Зокрема, сортувальна станція приймає наступне: матеріал типу PET (1) – блакитна, зелена, коричнева та біла прозорі пляшки;
• Матеріал LDPE/ PE LD (4). Це може бути наступне: комерційна плівка, наприклад з під-великих упаковок туалетного паперу, великі прозорі поліетиленові пакети, поліетиленові пакети типу "маєчки", туби з маркуванням тощо.

Читайте також: Екологію згадують перед виборами, а потім відразу забувають, – Леонов

Також, на станції наголошують, що весь відсортований матеріал має бути сухим та чистим без залишків продуктів! Органіку не приймають!

Повний перелік вимог по прийняттю вторсировини можна прочитати тут.

До нас на станцію щодняї приносять в середньому кілька тонн сміття, – каже Василь Іванович, куратор станції.

Приходячи вперше сюди, ти вражаєшся, на скільки тут злагоджено працює вся команда. Немає жодного неприємного запаху чи інших "атрибутів", з чим у нас завжди асоціюється сміття.

Люди приїжджають сім'ями на машинах, хтось приходить пішки, але всі працюють як годинник. Тут кожному допомагають волонтери, адже все сміття люди сортують самі. І дійсно, це навіть перетворюється на певну гру, забавку, адже ти:

• Вивчаєш абсолютно ВСІ деталі сортування, усі види та підвиди пластику, (а їх багато);
• Вже змалечку дітки вчаться дбайливого ставлення до природи;
• Ти робиш повноцінний вклад у своє, здорове майбутнє!

Ось наприклад, беручи до уваги закордонний досвід європейських країн, зокрема, Норвегії – там жителів країни привчають змалечку до сортування, плюс – там вже давно сортування впроваджено на законодавчому рівні.

Я коли жила в Норвегії, на власні очі бачила, як люди дбайливо та з розумінням роблять спільну справу, – ділиться досвідом киянка Такіра Лавелат.

Вона прожила з хлопцем там півроку, і стверджує, що має бажання повернутися задля того, щоб потім принести позитивний досвід в галузі переробки в Україну.

У кожного житлового комплексу свої масштаби сортування. Хтось розділяє лише на три основні пункти: папір, пластик, скло, а інші – вже більш детально, розсортовуючи на решту підпунктів.

Такий рівень свідомості українців приємно вражає, і ти розумієш, що ти не один воїн у полі, а є цілі громади, які вже тут, в Україні показують, що все лише залежить від твого бажання, і не потрібно завжди надіятися "на когось", що "хтось" зробить це за тебе!

Досліджуючи "сміттєве питання", я дійсно розумію, що українці – готові почати сортувати сміття, однак, на жаль, переважна більшість не має часу та ресурсів займатися цим повноцінно.

Я працюю шість днів на тиждень, і в мене лише один вихідний. Звичайно, якщо їздити приблизно один раз у два місяці на станцію, то це було б можливо, але з іншого боку: я – житель багатоповерхового будинку, і складувати це сміття мені просто нікуди. Єдине, що я могла б зробити – це біля свого дому організувати компостну яму, та викидати туди всі органічні відходи. Але знову ж таки, для цього потрібно мати ліс чи парк поруч, а без цього – куди воно піде? – ділиться своїми думками Марія, моя сусідка на поверсі, коли я в неї попросила поділитися своїми міркуваннями щодо цього.

До сортування привчають навіть найменших

Кожного дня, станція приймає усе більше сміття, адже про неї дізнається все більше людей, і для подальшого нормального її функціонування потрібно фінансування, адже вона існує лише за рахунок благочинних внесків. З детальною інформацією, звітами та кошторисами про діяльність можна ознайомитися на офіційній сторінці організації, та налаштувати внесок у розмірі 50 грн за місяць.

В майбутньому планується відкривати такі станції і в інших містах України, але на це потрібно зачекати. Однак, вже зараз можна себе потішити думкою про те, скільки побутового сміття не потрапило на полігон, і радіти, що ми змінюємо світ на краще.

Читайте також: Світ потерпає від пластику: яких наслідків очікувати та як боротися