Обожнюю репетиції на подібних подіях. Номери доробляються, у повітрі - відголоски творчих суперечок, йде повноцінне вилизування «картинки» для ТБ-трансляції.

Артисти без костюмів та гриму, лишається тільки характер (в кого він є), амбіції (дехто плутає із пафосом) та настрій (якщо гарно поїли). Ті, хто вже не перший рік на сцені обнімаються і цілуються із організаторами, режисерами та спілкуються на віддалені теми. А-от молоді зірки – в голові прокручують лише майбутній виступ, повторюють рухи і слухають усе, що говорять постановники шоу.

«Хто зараз після Джамали? Корольова?» - кричать у залі.

«Так, давайте Корольова!» - голосно каже симпатична жіночка у спортивних шортах і опісля видає кілька жартів. Ця дама і виявляється Корольовою, яка вже півгодини чекає на свою репетицію. Але довго сумувати не дають колеги, вона без проблем відповідає на питання журналістів і жаліється, що довго у Ялті шукала справжні персики.

До більшості російських зірок можна спокійно підійти та поспілкуватись, не обов’язково по роботі. А от частина вітчизняних стар на таку «фамільярність» реагують по-особливому, але після трьох поклонів та кількох компліментів тануть, як роса на сонці.

Для довідки. Міжнародний музичний фестиваль “Crimea Music Fest” стартував 6 вересня у Ялті та зібрав молодих співочих талантів з 5 континентів (від України Злата Огневич).

Вони дарують свою творчість на розсуд зірковому міжнародному журі. Вже пройшов перший конкурсний день, але оцінок не оголосили, мовляв побачимо все, тоді і скажемо, хто кращий.

А поки молоді зірки своїх країн проводять репетиції, тренування та морально налаштовуються на виступ – розважають публіку супер-стари України та Росії. Заповітне запрошення артисти отримали від Алли Пугачової (яка є художнім керівником фесту, та його засновницею). Ще одна пріма на події – Софія Михайлівна, яка є головою журі.

Попри повагу до артисток, поєднати на сцені артистів різних поколінь виходить не дуже. У залі сидять ті, хто прийшов послухати Леонтьєва, а Білан для них лише зітхання та слова «хлопчик знову у брудних штанях».

А ті, хто забажав подивитись Лободу, починають гратися на телефоні, коли співає Бабкіна. Ніхто не слухає музику, цікаві лише образи, костюми, плітки та декорації.

Радує, від України сучасніші виконавці, ніж Росії. Але у перший день, якщо не помиляюсь, то лише Козловський заспіваю українською. У другий день Руслана трохи поспівала рідною.

Так, статус «міжнародний», вже про щось говорить, але подія відбувається на території Криму, української землі. У третій день буде лише одна пісня «Два дубки» від афро-українського колективу «Чорнобривці». Але буде «мусі-пусі» і йому подібне.

Окремо хочу зупинитись на технічному оснащенні сцени – воно дійсно круте. Тут працюють на найвищому рівні, завдяки багаточисельним екранам, можна робити будь-які номери незабутніми. Так, не завжди вгадують із картинкою та відповідним відеорядом, але це перші спроби, тому більше спрацьовує амбіційність постановників, ніж художня складова.

Іноді артисти перевантажують ще й різними прибамбасами, адже звикли чим більше, тим краще. Нічого ще 21 століття ще тільки почалось.

(Потап і Настя в образі Пугачової та Ротару)

Фото: http://e-motion.tochka.net/ua

http://crimeafest.com