"Велике цабе": яка таємниця ховається за звичним висловом

Наприклад, вислів "велике цабе", яким нині характеризують людину, має несподіване воляче коріння. Розповідаємо з посиланням на "Словопедію".

Кого називають великим цабе?

Українські фразеологізми часто приховують цікаві історії, про які сучасні мовці навіть не здогадуються. Одні прийшли з давнього селянського побуту, інші пов'язані з ремеслами чи народними звичаями. До таких висловів належить і "велике цабе", за яким стоїть несподівана історія про волів.

• "Велике цабе" – сьогодні так називають поважну, впливову людину, яка обіймає високу посаду або має значний авторитет у певному середовищі.

Найчастіше вислів уживають із легкою іронією – про того, хто надто пишається своїм становищем, вимагає особливого ставлення або любить командувати.

• Наприклад: "Тепер він у нас велике цабе – без його дозволу й кроку не ступиш".

Втім, іноді так можуть назвати й справді авторитетного фахівця. Усе залежить від контексту та інтонації.

Вислів трапляється і в українській літературі:

• "Що мені благочинний! Куди ж пак: велике цабе!" (Іван Нечуй-Левицький);
• "Через його землі, бач, їхали – велике цабе!" (народне оповідання);
• "Мабуть, отой висушений – дуже велике цабе" (Василь Лисенко).

І зверніть увагу на наголоси – вели́ке цабе́. Саме так правильно вимовляти цей вислів українською.

На основі цього вислову Олександром Виженком написано гумористичний вірш для школярів "Велике Цабе".

"Велике Цабе": дивіться відео

Як до походження вислову причетні воли?

Колись селяни обробляли землю за допомогою волів, якими керували короткими голосовими командами – "цоб" і "цабе". Перша означала поворот ліворуч, друга – праворуч.

Докладніше про ці давні команди можна прочитати в матеріалі про походження слів "цоб" і "цабе".

З появою вислову пов'язують цікаву історію про волячу упряжку. Під час оранки кожен віл мав своє місце. Правий ішов борозною, тому його називали борозенним. Він мав триматися заданого напрямку, а погонич стежив, щоб тварини не відхилялися від шляху.

За народним поясненням, саме правий віл відігравав особливу роль: він орієнтувався на борозну й допомагав тримати напрямок роботи. Із цим пов'язують уявлення про його першість в упряжці. Так образ особливого становища вола нібито перенесли на людину, яка вважає себе головною.

Згодом вислів набув переносного значення й став характеристикою впливової персони. Його давність підтверджує словник Бориса Грінченка, де наведено такий приклад: "Ото велике цабе до волости приїздило".

Отже, українці вживали цей вислів задовго до появи сучасного значення слова "начальник".

Цікаво, що українські словники фіксують і протилежний вислів – "невелике цабе́". Так іронічно говорять про людину, яка не має особливого впливу чи високого становища.

А ще – "ні цоб, ні цабе́", тобто нетямуща обмежена людина.

Отже, вислів "велике цабе" має давню історію, пов'язану із селянським господарством. Тепер ним можна влучно й трохи насмішкувато схарактеризувати того, хто надто поважно тримається й любить нагадувати про власну значущість.

Які ще є українські відповідники?

Якщо хочеться описати людину, яка має вплив або високе становище, можна скористатися й іншими висловами:

• "велика птиця" – впливова, поважна особа;
• "велика риба" – людина з високим становищем або значними можливостями;
• "велика цяця" – іронічна назва того, хто вважає себе надзвичайно важливим;
• "великий пан" – людина, яка має владу, багатство або поводиться зверхньо.

Усі ці вислови мають свої відтінки значення, але в певному контексті можуть замінити "велике цабе".

Отже, коли хтось надто поважно поводиться через свою посаду або знайомства, можна згадати давній вислів і зауважити: "Яке ж велике цабе знайшлося!"