Парламентські вибори 2019: чи змінять результати голосування зовнішній курс

Народні депутати творять закони та визначають, у межах якого бюджету існуватимуть ті установи, які працюють на зовнішню політику України. Більше того – народні депутати мають власні інструменти парламентської дипломатії, які грають значну роль у формуванні авторитету України на міжнародній арені. Чи зможуть новообрані депутати максимально ефективно використати це все для покращення статусу України у світі – давайте розбиратись разом.

Читайте також: Офіційні результати парламентських виборів 2019: ЦВК підрахувала половину голосів

Хто увійде до нової Верховної Ради?

На парламентських виборах в Україні проголосували майже 50% виборців. За даними екзит-полів, на виборах у Раду лідирує партія "Слуга народу". Вона набирає 44,2% голосів виборців.

До парламенту за результатами екзит-полу проходять, долаючи бар'єр у 5%, такі партії:

• "Слуга народу" – 44,2% голосів виборців
• "Опозиційна платформа – За життя" – 11,4%,
• "Європейська Солідарність" – 8,8%,
• ВО "Батьківщина" – 7,4%,
• "Голос" – 6,5%.

Поки що до Ради не потрапляють "Сила і честь" (4,3%), "Опозиційний блок" (3,3%), "Партія Шарія" (3,1%), "Радикальна партія Олега Ляшка" (2,8%), "Українська стратегія Гройсмана" (2,2%), ВО "Свобода" (2,1%).

Результати ЦВК/ Інфографіка 24 каналу

Дивіться підсумки виборів до Верховної Ради:

Якою ці партії бачать зовнішню політику

Недооцінюють власні можливості у цій сфері.

Читайте також: Зовнішній вектор після виборів: програми партій, які пройшли у Раду

Експерти Ради зовнішньої політики "Українська призма" проаналізували проєвропейськість передвиборчих програм ключових партій, які боролись за місце у Раді. На їхню думку, більшість партій тему зовнішньої політики практично не зачіпають у свої програмах, та не зосереджують на цьому питанні багато уваги.

Найчастіше партії зосереджують свою увагу на подальшій євроінтеграції, курс на вступ до НАТО та питанні подальшої протидії російській агресії. Це стосується всіх партій, крім "Опозиційної платформи – За життя". У них, навпаки, НАТО та ЄС шкодять національним інтересам України, а проросійська орієнтація політики та економіки може вважатись запорукою процвітання нашої країни.

Читайте також: Хто увійде в нову коаліцію та коли вона буде сформована

Пояснення планів партій у сфері економічної дипломатії у програмах партій також майже нема. Всі зосереджені на питаннях залучення іноземних інвестицій в Україну, покращення українського бізнес-клімату клімату для заходу іноземних корпорацій та квотування торгівлі із ЄС. Про просування економічних інтересів України у світі – ніхто не говорить про просування економічних інтересів України у світі. Як і про просування бренду України в цілому.

Бачення відносин із державами-сусідами у політичних сил також більш-менш подібні – вони пропонують більше уваги приділяти співпраці з державами Балтії та Польщею. Крім "Опозиційної платформи – За життя", звісно. Там найбільше симпатизують Білорусі, а Молдову цінують за те, що її президент Ігор Додон є відверто проросійським. Всі політичні сили погоджуються із критикою нинішніх відносин з Угорщиною і критикують офіційний Будапешт за непоступливість.

Читайте також: Україна перебуває на довгому повідку в Заходу, – Die Welt

Чого очікувати від парламенту у питаннях міжнародної політики

Не надто високої результативності.

Експерт Центру структурної політології "Вибір" Лілія Брудницька нагадала 24 каналу, що формально наш зовнішньополітичний курс зафіксовано у Конституції України, тому про жодні суттєві зміни не може й бути мови. Де-факто, є висока вірогідність, що влада може повернутися до тактики "балансування між крапельками".

Зовні це буде вимушений крок під тиском економічних та соціальних чинників. Ми не будемо палко дружити з Росією, але відбуватимуться точкові контакти для залагодження конкретних проблем. Аргументація: в Основному законі закріплено курс на ЄС і НАТО, але цей курс не заперечує і не вступає у протиріччя (принаймні, юридично) з дипломатичним спілкуванням з РФ,
– сказала вона.

При цьому, за її словами, центральна влада декларуватиме ненависть до агресора і в офіційній риториці не відступатиме від базових для такої риторики тез і тональності, мінімум, до грудня 2020 року.

Керівник аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник також додав, що зовнішньополітичний курс не можливо повернути за три секунди. За його прогнозами, новий міністр закордонних справ та сформований за участі нового парламенту зовнішньополітичний курс, не буде ані відверто проросійським, ані відверто євроскептичним.

Наша зовнішня політика стане переповненою медіаприводами, але малопродуктивною. Зовнішня політика буде заточена під реалізацію Мінських угод, але навряд внутрішня ситуація у країні дозволить їх виконати. Тож буде багато слів і самопіару, але відверто мало досягнень",
– пояснив він.

На які стосунки із Заходом розраховувати Україні

У найближчій перспективі – на ті ж, до яких ми звикли протягом останніх п’яти років. Тільки з більшою кількістю ризиків та перешкод.

Читайте також спецпроект 24 каналу про найцікавіше у програмах політичних партій

Керівник Центру політичних досліджень Острозької академії Юрій Мацієвський пояснив 24 каналу, що новий парламент стратегічно не змінить політики, яка орінтована на європейську та північноатлантичну інтеграцію. "Свідченням цього є заяви Зеленського про незмінність курсу на зближення з Заходом. Нова коаліція, до складу якої ймовірно увійде "Голос" Вакарчука чи "Батьківщина" Тимошенко чи навіть "ЄС" Порошенка, буде продовжувати цей курс, хоча Медведчук та Опозиційна платформа будуть всіляко його блокувати", – сказав він.

Майже всі партії орієнтуються на членство у ЄС та вбачають за необхідне виконувати Угоду про Асоціацію. Крім "Опозиційної платформи – За життя", звісно. Майже всі партії наголошують важливості американської підтримки для України та акцентують прагнення до стратегічного партнерства із Вашингтоном. Крім "Опозиційної платформи – За життя", звісно. Майже всі партії налаштовані працювати на те, аби наблизити Україну до членства в НАТО. Крім "Опозиційної платформи – За життя", звісно. У цій партії все це вважають шкідливим та орієнтуються на рух в іншу сторону.

Майже всі партії також заявляють про необхідність посилення міжнародного тиску на Кремль. У тому числі – у контексті продовження санкцій щодо Росії та її ізоляції на міжнародній арені.

Що стосується проблем та ризиків, які можуть заважати ефективній роботі у цьому напрямку, то їх є одразу кілька, ідеться у аналітичному звіті експертів Ради зовнішньої політики "Українська призма".

По-перше, Кремль провадить гібридну агресію не лише в Україні, а й у країнах Європейського Союзу. Використовує він при цьому інструменти політичного, економічного, інформаційного тиску. Готовність окремих держав ЄС, де владу отримали популістські та праві сили, повернутись до busines as usual з Росією є доволі високою. Крім того, ці держави ставлять під сумнів доцільність продовження спільного санкційного режиму ЄС.

Окремим викликом є перезавантаження європейських інституцій, яке має відбутись у 2019 році і почалося з виборів до Європейського парламенту в травні цього року.

Ризики, пов'язані з розвитком внутрішньополітичної ситуації в Україні, є не менш загрозливими. Невдачі у впровадженні реформ через відсутність політичної волі у нової влади, можуть вплинути на рівень фінансової та політичної підтримки України.

Не виключено також, що новий парламент не зможе скоротити відставання від графіку адаптації українського законодавства до стандартів ЄС, як того вимагають двосторонні зобов'язанні та внутрішні плани і дорожні карти. Також до ризиків можна віднести збереження значного спротиву з боку окремих лобістських груп у Верховній Раді України щодо проходження окремих законопроектів з так званого євроінтеграційного пакету.

На які стосунки із Росією розраховувати Україні?

Читайте також: Проросійські сили в Раді: яких ризиків очікувати від нового парламенту

Мацієвський розповів 24 каналу, що стратегія Медведчука буде спрямована на ослаблення парламенту і просування в ньому російського порядку денного. "Успіх його "мирних ініціатив" по Донбасу, ревізія мовної чи релігійної політики стануть можливими, якщо учасники нової коаліції залишать принципи на папері і повернуться до традиційного взаємопоборювання і підкилимних змов. З огляду на ймовірну фрагментацію нового парламенту і появу там багатьох випадкових людей, окремі "успіхи" проросійських сил цілком можливі, однак їхнього представництва там буде замало для радикальної зміни зовнішньополітичного курсу", – сказав він.

Керуючий партнер BlockchainLab Тимур Михайловський також наголосив 24 каналу, що екнономічні стосунки із Росією будуть зміцнюватись – повільно і неочевидно, але будуть.

Так чи інакше економічні зв'язки між нашими країнами, незважаючи на розповіді про війну й таке інше, існують. Вони є досить міцними. Тому слід очікувати дуже повільного, прикритого, але руху в бік відновлення економічних зв'язків з РФ. Можливо, при збереженні поточного порядку денного політично ми будемо воювати з Росією, а економічне співробітництво буде зміцнюватися,
– зазначив Михайловський.

Разом з тим, кандидат політичних наук, головний редактор UA: Ukraine Analytica Ганна Шелест під час презентації результатів аналізу зовнішніх курсів програм партій зазначила, що більшість політичних партій розглядає проблеми врегулювання ситуації з Донбасом та Кримом суто з точки зору внутрішньополітичних викликів. Фактично основним зовнішньополітичним аспектом, на який партії звертають увагу, є їх ставлення до Мінського та Нормандського форматів.

При цьому всі політсили сходяться у точці непорушності територіальної цілісності України.

Тут навіть "Опозиційна платформа" і "Опозиційний блок" говорять про те, що Крим і Донбас – це Україна, а також багато партій говорять про необхідність об'єднання Криму та Донбасу в один пакет під час переговорів",
– сказала Шелест.

На що ще варто звернути увагу новим депутатам

На коаліційну угоду. Експерти Ради зовнішньої політики "Українська призма" зазначають, що має містити в собі згадку про курс на набуття членства в Європейському Союзі. Там же мають бути прописані кроки, спрямовані на виконання "домашнього завдання" з імплементації угоди про асоціацію протягом наступних 5 років.

Як формується коаліція у Верховній Раді / Інфографіка 24 каналу

На принцип "нічого про Україну без України". На ньому потрібно постійно наголошувати під час міжнародних зустрічей.

На те, що світ – більший за США і ЄС. Вони є вкрай важливі. У тому, що стосується Німеччини та Франції – головне мінімізувати ідеї діалогу з Росією будь-якою ціною та позиції партій, які мають тісні контакти з Кремлем. При цьому необхідно працювати з Італією, Іспанією, Нідерландами, Австрією, іншими країнами, які не бачать у Росії загрози.

На парламентську дипломатію. Особливої уваги потребують Африка та Латинська Америка, а також Центральна Азія. Країни Африки, наприклад, – це 28% голосів в ООН, що робить їх підтримку вирішальною для проведення важливих міжнародних ініціатив. Країни Латинської Америки – це місткі ринки, на які можна експортувати продукцію авіа- та машинобудування, сільськогосподарську та важку автомобільну техніку. Україні важливо, щоб російська політика стала неприйнятною не тільки для країн-членів ЄС, а й для інших країн світу. Щоб вдалося пояснити, що те, що відбувається, може запустити негативні процесі у будь-якій частині світу.

На економічну дипломатію. Україна має сконцентруватись на просуванні інтересів на світових ринках вітчизняних виробників визначених пріоритетних галузей. Для цього потрібні прискорені економічні реформи та ефективна експортна стратегія.

Варто пам’ятати, що агресія є не тільки на суші, а і на морі. Необхідно розширювати бачення співробітництва в Чорноморському регіону та розвитку Військово-морських сил.

Не забувати про найближчих сусідів. Зміцнювати стосунки із Варшавою та Бухарестом. Покращувати відносини із Будапештом та Братиславою. Бути стриманішими із Кишеневом. Пильно ставитись до Мінська (який, все ж, є сателітом московського агресора).