Умови могли б бути й гіршими: після Франції, Україна – найбільша за територією країна Європи, володіє приблизно третиною родючих чорноземів. За часів Радянського Союзу вона вважалася "житницею" Сходу. Ще й сьогодні Україна постійно належить до десятки найбільших виробників зерна. 42 мільйони жителів роблять Україну до того ж однією з найзаселеніших країн Європи.

Ця земля багата також і на мінерали. Як вважають українські політики, вона може стати великим експортером газу. Окрім того, тут є багаті запаси руд, вугілля, графіту, марганцю, титану та нікелю. Залізне та сталеве виробництво цілком конкурентноспроможне на міжнародній арені та в 2017 році складало більш ніж 20% експорту.

Але відмова від підпису угоди про асоціацію з ЄС восени 2013 року, яка призвела до протестів на київському Майдані, війни на Сході України та російського вторгнення до Криму привела Україну до важкої економічної кризи.

Протягом двох років економічний потенціал скоротився на 15%. За часів екс-президента Петра Порошенка українська економіка знову стабілізувалася, а з 2016 року зростала, незважаючи на війну та анексію, щороку на 2-3%.

Провідний ринок для аутсорсінга

Тепер Україна має нового президента – Володимира Зеленського. Країна обрала актора в квітні, в другому турі він несподівано сильно переміг діючого президента Порошенка з показником в 73%.

Зеленський призначив позачергові вибори. Його рух "Слуга народу", за останніми опитуваннями, отримав абсолютну більшість в парламенті.

Едуард Кляйн, політолог з дослідницького центру Східної Європи в Бремені та редактор журналу Ukraine-Analysen, розглядає минулі роки правління Порошенка, загалом, як позитивні. Він сподівається на розвиток диверсифікації економіки:

IT-індустрія, тобто, розвиток софта, вебсайтів та еппів, розвивається дивовижно динамічно. Європа та США зацікавлені в українських IT-фахівцях, а Україна є ведучим ринком аутсорсінгу в Східній Європі.

Окрім того, в країні відбувається бум аграрної промисловості. "Експорт зростає протягом останніх років у двозначних числах, – зазначає Кляйн. – В 2018 році рекордний врожай довів зростання аграрної частки в експорті до більш ніж 40% – незабаром і в Німеччині з’являться українські яйця та український мед". Також політолог називає постачальників автоіндустрії з Західної України фактором економічного зростання. BMW вже зараз має там проблему з нестачею фахівців.

700 розслідувань проти високопосадовців

Внутрішні інвестиції, внутрішній попит та доходи також розвиваються позитивно. Реструктуризація банківського сектору, під час якої приватні банки були націоналізовані, демонструє перші успіхи. Валютні резерви помітно зросли, за даними Національного банку: з 6 до 21 млрд доларів із січня 2015 року.

Державний та зовнішній борги скорочуються, втім, відповідно, з 60% та 80%, вони вищі за довоєнні часи й перебувають на небезпечному рівні. Українському Нацбанкові вдалося залучити ризикових інвесторів до купівлі державних облігацій. З доходом приблизно в 8%, так звана Serial-Default-Country має намір залучити й в 2019 році 2 мільярди євро.

Але свою, певно, найбільшу проблему, корупцію, країна не змогла подолати. Щоправда, неурядова організація Transparency International з 2015 року відзначає невелике скорочення тіньової економіки, але наразі країна все ще перебуває на 120-му місці індексу корупції – поміж Малі та Джибуті.

"З одного боку, дещо зрушилося зі створенням Національного Антикорупційного бюро, зараз ведеться близько 700 розслідувань проти високопосадовців", – коментує експерт з України Кляйн. З іншого ж, бюро має передавати процеси до судів, які або видають "скандальні" вироки, або відхиляють звинувачення.

Великі витрати на армію

В вересні розпочне свою роботу новостворений Вищий антикорупційний суд. Петро Порошенко довго чинив опір цьому судові, але, зрештою, був змушений піддатися міжнародному тискові.

Деякі високопосадовці бояться нового суду, – підозрює Кляйн.

Попри курс на консолідацію, національна економіка ще не досягла довоєнного рівня. Тому що Україна з територіями, які сьогодні називають себе "Луганською та Донецькою народними республіками", та Кримом, втратила приблизно 3 мільйони своїх жителів. Також і наступний уряд навряд чи зможе замирити цей конфлікт. 5 років поспіль на Сході країни триває війна – це паралізує країну політично й економічно.

Експерт з України Брайан Мілаковський писав у лютому в Ukraine-Analysen про відокремлені області:

Промисловий експорт з Луганську становить лише 6% від обсягу 2013 року. Виробництво вуглю впало до третини, а сталі – до восьмої частини довоєнних обсягів.

Водночас український уряд був змушений підняти витрати на неконкурентноспроможну армію до 4% ВНП, аби витримати бої в східній частині країни.

Наскільки важким є економічне становище України, демонструє зовнішня торгівля. Хоча країна фактично перебуває в стані війни з Росією, з жодною іншою державою вона не торгує так інтенсивно: в 2017 році, за даними державної статистичної служби України, 8% експорту йшли до Росії, а звідти приходили майже 13% імпорту.

Окрім того, Україна досі отримувала щороку приблизно три мільярди євро транзитних виплат за російський газ, який транспортує український державний концерн "Нафтогаз". Якщо балтійський газозін "Північний потік-2" розпочне роботу, українські труби більш не будуть заповненими, їх використання стане економічно недоцільним.

Загалом, роки поспіль Києв розвертається геть від Росії та поглиблює зв’язки з ЄС: екс-президент Порошенко під час передвиборчої кампанії заявив про намір подати заяву на вступ до ЄС в 2024 році. Це, зважаючи на різницю в рівні добробуту з ЄС, яка є набагато більшою, ніж в будь-якого іншого кандидата, є, скоріш, нереалістичним.

Тим не менш, курс є зрозумілим: Україна бажає ще більше сконцентруватися на ЄС, як на найважливішому партнерові з торгівлі та кооперації. 41% експорту, за даними державної статистики, вже в 2018 році йшли до ЄС, 42% імпорту приходили з ЄС. Зняття митних бар’єрів у 2016 році підтримало цей курс.

Лише в Молдові люди заробляють менше

Правдою є ще й те, що без мільярдної допомоги Міжнародного валютного фонду (МВФ), ЄС та Світового банку, Україна вже давно б збанкрутувала. Наприкінці 2018 року МВФ продовжив свою програму допомоги в розмірі 3,4 млрд євро. Загалом, три ці організації з 2014 року переказали Києву приблизно 20 млрд євро.

Інші гроші ледь потрапляють до країни: через корупцію, побоювання за власність та бюрократичні перепони іноземних інвесторів тут обмаль. "Без правової безпеки буде дуже важко залучити до країни інвесторів", – каже й політолог Едуард Кляйн. В 2017 році німецькі фірми інвестували в Україну ріденькі 150 млн євро, як повідомляє Wirtschaftswoche.

Це позначається й на населенні. Якість життя протягом минулих років не покращилася. За даними Світового банку, ВНП на душу населення скоротився з 2013 до 2015 року наполовину. Середній українець мав купівельну спроможність приблизно в 8700 доларів на рік. Якщо виключити багатих олігархів цієї країни – то цей показник буде ще меншим.

В Європі лише громадяни Республіки Молдова заробляють ще менше – 6700 доларів. А от ціни зростають невпинно. В 2015 році рівень інфляції піднявся приблизно на 50%, з тієї пори він становить 10-15% щороку – наприклад, тому, що уряд суттєво підняв ціни на енергоносії.

На табло обмінників громадяни можуть спостерігати, як дешевшають їх гроші, останнім часом – дещо повільніше. Вартість української валюти, гривні, за останні п’ять років знизилася майже наполовину в порівнянні з євро. Подорожі за кордон для більшості українців неможливі.

При цьому за кордоном працюють стільки українців, скільки не працює в жодній країні Європи – через великий рівень безробіття в країні. В Польщі працюють та надсилають додому гроші більш ніж мільйон українців. Тут вони заробляють в середньому в чотири-п’ять разів більше – в твердій валюті. Також українці переводять додому частину своїх доходів з Росії, США, Чехії та Італії – в Європі останнім часом досі недосяжні 14 млрд доларів, за даними Світового банку. Ці закордонні перекази минулого року становили 11% ВНП – подвоєння в порівнянні з 2014 роком.

Сумнівно, що Зеленський зможе спрямувати економіку в "спокійні води". Експерт з України Кляйн вважає, що Зеленський протягом наступного року чи двох отримуватиме вигоду від реформ свого попередника.

У команді нового президента не вистачає експертів з економіки, – критикує Кляйн. – Ті нечисленні економісти, яких він має, використовуються не за своїми фаховими знаннями або не відіграють великої ролі.

Наприклад, екс-міністра фінансів Олександра Данилюка Зеленський зробив шефом органів безпеки.

Наскільки президент взагалі просунеться в досягненні своїх цілей, залежить також від іноземних інвесторів. Зеленський й справді може стати дуже впливовим за допомоги парламенту, вважає Кляйн, але попереджає:

Тиск з боку МВФ нікуди не подінеться. Він також буде визначати політичний план дій.

Автор: Фелікс Бекк, Die Welt
Переклад: Борис Немировський