Мільярдер у рясі: як митрополит Шептицький побудував економічну імперію українців

Якби Шептицький жив сьогодні, то точно входив би до рейтингу Forbes. Однак у центр економіки він ставив не прибуток, а людину. Шептицький був переконаний, що у кожному закладений особливий дар творчості. І коли він має можливість розвиватися, це і є головною цінністю. Деталі – у матеріалі 24 Каналу.

Духовний лідер та бізнесмен: як Шептицький назавжди змінив українську економіку

Шептицький народився 1865 року у заможній галицькій родині. Його батьком був граф Іван Шептицький, а матір Софія походила зі шляхетного роду Фредрів. Шептицький здобув блискучу освіту, а згодом вирішив присвятити своє життя Церкві.

Водночас при цьому він продовжував розвиватися у різних сферах. Зокрема, як один з найталановитіших бізнесменів та інвесторів свого часу. Саме йому українці завдячують багатьма успішними проєктами. Історія деяких з них, як-от кондитерської фабрики "Світоч" триває до сьогодні.

Як духовний лідер Шептицький також дбав і про добробут українців. Він був переконаний, що гроші Церкви частково варто спрямовувати, й на потреби людей. Зокрема, для економічного та культурного розвитку.

Андрей Шептицький / Синод єпископів УГКЦ

Пріоритетом у розвитку будь-якої справи Шептицький вважав пошук правди, а не грошей. Наприклад, він радив замість формули "інвестиції – бізнес – прибуток" застосовувати: "мудрість – творчість – добробут". Першочерговим завданням бізнесу вважав турботу про дім, а домом називав всю планету. Також закликав всіх жертвувати бодай 10% від прибутку на корисні справи для громади.

Одним з наймасштабніших проєктів Шептицького було створення Земельного банку у Львові, який працював з українцями. Установа здобула визнання на весь світ.

Також, бажаючи розвитку для українського промислу, Шептицький підтримував різноманітні проєкти. Дуже яскравою історією успіху за сприяння Шептицького є кейс Климентини Авдикович – однієї з перших українських підприємиць. Саме вона заснувала легендарну кондитерську фабрику "Фортуна нова", яка стала попередницею добре знаного нам "Світоча". Ласощі швидко завоювали прихильність гурманів не лише на території України, але й по цілому світу. На фабриці одночасно працювали близько 150 людей, а за день виготовляли до п'яти тонн різноманітних смаколиків.

"Фортуна Нова" / ZAXID.NET

Також Шептицький реформував український продовольчий ринок, створивши спілку молочарських колективів "Маслосоюз". Селяни могли на вигідних для себе умовах продавати молоко, а з нього виготовляли масло, яке продавали в Україні та відправляли на експорт.

"Маслосоюз" / Фото "Локальної історії"

Крім того, Шептицький був пов'язаний з нафтовим бізнесом, який у той час активно розвивався у регіоні. Зокрема, він збудував нафтові свердловини і здавав їх в оренду, ставлячи умову, що на роботу мають приймати місцевих селян.

Численні прибутки Шептицький вкладав у благодійні проєкти. Завдяки його фінансуванню відкривалися лікарні, школи, гімназії, сиротинці. Він підтримував культурні проєкти, допомагав зберегти українську історію, літературу, мистецтво. Зокрема, відкрив Національний музей, в якому зібрав фантастичну колекцію.

Проєкти Шептицького не лише були дуже успішними у його час, але й допомогли розвивати українську економіку у перспективі. І сьогодні ми багато чим завдячуємо мудрому, справедливому і дуже успішному бізнесмену, який завжди насамперед цінував духовне, а не матеріальне.