
Як козуля обирає вдалий час для народження малят / Unsplash
В українських лісах живе тварина, яка спаровується влітку, але народжує малят лише наступної весни або на початку літа. Це козуля європейська, або сарна: її зародок протягом кількох місяців розвивається надзвичайно повільно.
Такий механізм дозволяє відтермінувати появу потомства до сприятливішого сезону. Причому зародок увесь цей час залишається живим, а його клітини продовжують ділитися.
Як козуля затримує розвиток зародка на кілька місяців?
Після літнього запліднення в козулі настає період різкого сповільнення раннього розвитку зародка, описаний у дослідженні, опублікованому 2024 року в Communications Biology. Він триває приблизно чотири–п’ять місяців і є природною частиною розмноження цього виду.
Шлюбний період у козуль відбувається переважно в липні–серпні. Після запліднення утворюється ранній зародок, який певний час залишається в матці без прикріплення до її стінки.
Хто в українських лісах "переносить" народження малят на весну / Фото Unsplash
Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на
У деяких інших ссавців така затримка супроводжується майже повною зупинкою поділу клітин. Козуля має свою особливість: її зародок повільно росте й поступово змінюється. За оцінкою дослідників, кількість клітин у цей період подвоюється приблизно раз на три тижні. Після завершення цього періоду темп розвитку різко зростає.
Навіщо козулі народжувати малят через стільки місяців після спарювання?
Така затримка розвитку допомагає узгодити літнє спарювання з появою потомства в тепліший період року. Малята народжуються переважно в травні–червні, коли рослинності вже багато. Для самки, яка вигодовує їх молоком, доступність корму особливо важлива.
Сповільнення відбувається на самому початку розвитку зародка, задовго до формування готового до народження маляти. Це сезонна біологічна особливість, а не свідоме рішення самки.
В Україні йдеться про ту саму козулю європейську, яку можна зустріти в природі. Зокрема, працівники заповідника "Горгани" регулярно фіксують цих тварин фотопастками. Сам феномен відомий науці ще з XIX століття: таку затримку розвитку зародка в козулі вперше описали 1843 року.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
