Не будинок: на Львівщині розкопали загадкову споруду, в якій працювали понад тисячу років тому

Під час археологічних розкопок на території історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ", що на Львівщині, науковці дослідили унікальну ремісничу споруду. За словами науковців, вона датується кінцем IX – першою половиною X століття.

Спеціалізація та знаряддя праці

Приміщення мало дещо неправильну прямокутну форму, а одна з його сторін виходила за межі розкопу. Усередині об'єкта вчені виявили багатий комплекс артефактів: різночасовий керамічний посуд, точильний брусок, а також залізні вироби – ножі, шило та вістря стріли.

Характерний набір інструментів, зокрема наявність шила, ножів і точильного каменю, дає дослідникам підстави припускати, що тут розміщувалася майстерня давнього шевця чи майстра з обробки шкіри.

Велич Давнього Пліснеська

Пліснеське городище – одна з найбільших і найвизначніших археологічних пам'яток доби раннього середньовіччя у Східній Європі. Площа поселення сягала близько 250 гектарів і була захищена потужною системою із семи ліній оборонних валів та ровів.

З VII століття на цій території розташовувався великий язичницький культовий центр слов'янського союзу племен карпатських хорватів. У 993 році після походів князя Володимира Великого місто увійшло до складу Київської Русі та проіснувало як важливий ремісничий і торговельний осередок аж до монгольської навали у XIII столітті. Знайдена майстерня додає нові важливі відомості про розвиток міських промислів у регіоні напередодні входження земель до давньоруської держави.