Зради і перемоги: чим запам’ятається 2016 рік

На перший погляд, у 2016 році все було більш-менш стабільно: так само очікуємо на розслідування злочинів, скоєних на Майдані, притягнення до відповідальності колишніх регіоналів, безвізовий режим, продаж "Рошену", адекватний прожитковий мінімум, виконання мінських домовленостей і завершення війни на Донбасі. Попри це, журналісти сайту "24" все ж змогли скласти рейтинг ключових подій, які найбільше запам’яталися вам у 2016 році.

Зрада року

Під цією назвою, насправді, можна подати ледь не 80% усіх новин 2016 року. Однак, все ж найзнаковіші і найбагатозначніші пов’язані із грошима і статками політиків. Причому – не лише українських.

Отже, перша і наймасштабніша зрада – Панамагейт. Витік конфіденційної інформації юридичної фірми Mossack Fonseca, яка спеціалізується на роботі з офшорами, розкрив інформацію про активи та власність політиків та інших публічних діячів. 11,5 мільйона внутрішніх документів панамської фірми, 2,6 терабайта даних, опрацьовані журналістами 107 ЗМІ з 78 країн, доволі потужно струсонули світ і показали, що корупція – не лише українська проблема. З українських діячів у Панамагейті найбільше відзначились Президент Петро Порошенко, його соратник Ігор Кононенко, Одеський міський голова Геннадій Труханов, колишні прем’єри Павло Лазаренко та Юлія Тимошенко і британсько-український підприємець пакистанського походження Мохаммад Захур.

Друга зрада, локально-українського формату – електронне декларування. Сам факт його впровадження – величезна підстава для багатьох українських держслужбовців. Оприлюднення декларацій – це черговий обґрунтований привід для розчарувань українців. Складність притягнення до відповідальності першої хвилі декларантів – суцільне обурення для всіх. Словом, куди не глянь – скрізь зрада.

Перемога року

Тут без варіантів – паралімпійська збірна України. 172 українських спортсмени збірної завоювали 117 медалей, вивівши Україну на третє місце в загальному заліку. Ці Паралімпійські ігри стали не лише найуспішнішими в історії України, вони дали привід багатьом світовим ЗМІ жваво обговорювати феномен українських паралімпійців та їхні надзвичайно потужні досягнення.

Бозна-що року

Сюди також можна віднести більшу половину подій 2016 року. Однак переможцем все ж стає збірна України з футболу. Тому що для того, аби вперше за всю історію України пройти на Чемпіонат Європи за спортивним принципом (автоматичну участь у 2012 році як країни-господаря до уваги не беремо), поїхати туди одним з найсильніших своїх складів, не забити жодного м’яча і першими вилетіти з Євро – для того потрібен безумовний талант. І цей талант не можна було не відзначити.

Облом року

Процес реформ, який так багатообіцяюче розпочав Президент разом із урядом реформаторів, у 2016 році почав активно згортатися. Першою ластівкою стала відставка голови Мінекономіки Айвараса Абромавичуса. Навесні Україна змінила уряд. До кінця року всі знакові представники команди реформаторів пішли. Останньою стала голова Нацполіції Хатія Деканоїдзе. На ключових посадах в країні не лишилося людей, які би не були лояльні до глави держави.

З тими революціями завжди так – вони ідуть на спад, потім починається реакція, потім приходить контрреволюція. Тьфу-тьфу, не приведи Боже, звісно.

Трагедія року

Сирія. Війна у цій країні зруйнувала життя тисяч і тисяч людей. Падіння Алеппо, гуманітарна катастрофа, у яку поринуло місто, кадри прощання сирійців, викладені в інтернет наприкінці року знову привернули увагу світу до подій у Сирії. Чим більше Росія зав’язає у цих подіях, тим трагічнішими вони стають. І тим очевиднішим стає, що інших механізмів стримування агресорів, окрім як санкції та активне висловлення стурбованості, світова спільнота досі не має.

Поява року

Тут безумовним лідером стала Надія Савченко. У льотчиці і народного депутата за сумісництвом з’явилося стільки цікавих якостей і неочікуваних ідей, що чимало українців, які ще зовсім нещодавно голодували разом із нею та активно вимагали звільнення української героїні, були, скажімо так, дуже спантеличені.

Після звільнення із російського полону Савченко, на відміну від Геннадія Афансьєва, не стала організовувати кампаній зі звільнення українських бранців, що досі незаконно утримуються на території Росії. Вона одразу ж рішуче розпочала свою політичну діяльність, викликаючи здивування у своїх колишніх прихильників і зацікавлення у правоохоронних органів. На щастя, поки що ця діяльність не мала значних наслідків для України, окрім руйнування героїчного образу самої Савченко. Хотілося б вірити, що на її прикладі в українців також з’явиться звичка не ліпити собі героїв з усіх підручних матеріалів, однак серйозного підґрунтя для цієї появи поки що не спостерігається.

Інтрига року

Інтригою світового масштабу стали вибори нового президента США. Опитування показували, що американці, хоч і не зі значним відривом, але більше схилялися до Хілларі Клінтон.

Думки експертів розділилися, букмекери пророкували то перемогу Клінтон, то перемогу Трампа. Зрештою, перемогу здобув Трамп, за нього проголосували 62,9 мільйона виборців. За Клінтон свої голоси віддали 65,7 мільйона виборців. Отака вона парадоксальна, ця виборча система США.

Але з обранням президента інтрига лише посилилась. Чи реалізує Трамп всі свої передвиборчі обіцянки? Чи стане він найкращим другом Путіна? Чи зніме санкції з Росії? Чи побудує стіну на кордоні із Мексикою? Як вибудовуватиме стосунки з Україною? Чи легалізує марихуану?

Завершення року

2016 рік став роком завершення цілої епохи. 29 листопада зруйнований четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції остаточно накрили захисною аркою Нового Безпечного Конфайнмента. Роботи над спорудженням Арки почалися дев'ять років тому. Загальний кошторис проекту склав близько 1,5 млрд євро. Довжина арки становить 165 метрів, її висота – 110 метрів. Вага споруди понад 36 тисяч тонн. Проектний термін експлуатації – 100 років. Процес тотального виведення ЧАЕС з експлуатації розрахований на термін до 2064 року. Загальна сума витрат складе, як передбачається, близько 4 млрд євро. Наразі, це є найбільшою рухомою конструкцією, яка була побудована людством.

Боєць року

Бойовий дух Володимира Парасюка з роками не вщухає. То він потовчеться у сесійній залі парламенту з депутатами від Опозиційного блоку, то після ефіру почне з’ясовувати стосунки із колишнім регіоналом Олександром Вілкулом, то так захопиться процесом, що замість Вілкула поб’є його машину. Зважаючи на таку тенденцію, варто очікувати, що у 2017 році колишній майданівський сотник знову відзначиться бійками із тими чиновниками, які йому не до вподоби. Не факт, що це вплине на поведінку його "жертв", але хоча б ефектні відео матимемо.

Питання року

Чи націоналізують "Приватбанк"? З одного боку, "Приватбанк" є одним з трьох системно важливих банків, тобто його потенційне банкрутство загрожувало фінансовій стабільності держави. З іншого боку, його навряд чи визнали би банкрутом. Відтак держава вдалася до найлогічнішого на той момент кроку – до націоналізації. Після цього питань стало лише більше. Чи потрібно переживати клієнтам? На що вплине ця націоналізація? Яким буде курс гривні? Чи впорається новий менеджмент з рекапіталізацією банку? Чи знімати депозити? Що буде із системою "Приват24"? Кому, раптом що, відшкодують кошти, а кому – ні?

Телефон року

У цій номінації могли би перемогти смартфони Samsung Galaxy Note 7, які цього року масово вибухали за найменшої нагоди. Але тут буде "Моторола". Той, що вибухнув у ліфті власного будинку у Донецьку. Просто тому, що він зайвий раз нагадав, що так звані "герої" так званого "русского міра" мають погану репутацію, сумнівний вигляд і такі самі перспективи.

Декомунізація року

Процес декомунізації у 2016 році потужною хвилею накрив всю територію України: ми декомунізовували буквально все, що давало хоч найменший привід для перейменування. Але найефектніше цей процес виглядав, безумовно, на Полтавщині. Якби не декомунізація, частина українців так і не знала би, що там є місто Комсомольськ. Після неї – всі точно знають, що у нас є Горішні Плавні. Туди навіть Президент пообіцяв поїхати. Правда, поки так і не доїхав. Місцева влада нову назву з першого разу не оцінила і намагалась оскаржити перейменування міста. Але Вищий адмінсуд їхню скаргу відхилив, вирішивши, що Горішнім Плавням в Україні бути.

Традиційне очікування року

У 2016 році ми всі вже за звичкою очікували на впровадження безвізового режиму із ЄС. Який мають ввести уже от-от, але постійно на заваді стають то мігранти, то голландці, то депутати. За останніми даними відомо, що процес вже у черговий раз вийшов на фінальну стадію і погодження надання безвізового режиму Україні Європарламентом має відбутися десь найближчим часом. Словом, жодних сюрпризів, все як завжди.

Пісня року

Пісня "1944", яка перенесла Джамалі перемогу на Євробаченні. Всупереч останнім тенденціям, згідно з якими на цьому конкурсі перемагають або фріки, або виконавці лайтових пісень про кохання, європейці підтримали і серйозний талант української співачки, і серйозну тему масової депортації кримськотатарського народу до Середньої Азії 1944 року.

Фотографія року

Жодна з фотографій Пулітцерівської премії чи підбірки National Geographic не вражала українську аудиторію так, як фото оголеної заступниці глави МВС з питань євроінтеграції Анастасії Дєєвої. Навіть скандал із порушенням процедури під час її призначення, нестиковки у її біографії та професійні навички не обговорювалися українцями так, як її фото. Певно, саме тому на неї тепер рівняють чи не всіх молодих жінок, які перебувають на державній службі.

Самоцвіт року

В Україні бурштин вже перейшов до класу дорогоцінного каміння. Його копають, за нього воюють, йому присвячують життя, через нього порушують закон та спричиняють екологічні катастрофи. Бурштинові війни у 2016 році не стали менш популярними: нелегальних копачів затримували, корупціонерів, які заробляли на бурштинокопанні викривали, незаконні схеми реалізації оприлюднювали, про проблеми дітей, які стають копачами говорили. Втім, на стан справ все це суттєво не вплинуло. Хоча, за словами генпрокурора Юрія Луценко, основна частина "бурштинової справи" вже завершена. У що то все виллється, дізнаємось вже у 2017 році.

Ілюстрації: Дмитро Коваленко, Getty Images