Таємні перемовини з бойовиками

Надія Савченко, нагадаємо, була обрана народним депутатом за списками ВО "Батьківщина" вже тоді, коли знаходилася в російській в'язниці. Пізніше окремою постановою Верховної Ради її включили до складу української делегації Парламентської Асамблеї Ради Європи. За словами політичного експерта Володимира Цибулька, делегування Савченко в ПАРЄ було механізмом її визволення з російського ув’язнення.

Ніхто не розраховував, що Надія Савченко стане професійним політиком і буде ефективним діячем у ПАРЄ. Так, як вдалося її звільнити з російської в’язниці, то основне завдання цього делегування виконано. Це не відхід від демократичних принципів. Є певні правила делегування,
– зауважив політолог.

Однак справжня причина виключення Савченко, швидше за все, була іншою. В українських парламентаріїв, схоже, луснуло терпіння. Особливо після того, як Надія Савченко 7 грудня у Мінську провела таємні переговори з очільниками терористичних "ДНР" і "ЛНР" Олександром Захарченком і Ігорем Плотницьким, на які її ніхто не уповноважував. Після чого вона заявила, що, в першу чергу, побачила в них людей, а не чортів. Фракція "Батьківщини" від гріха подалі виключила Савченко зі своїх рядів, а Верховна Рада – з делегації ПАРЄ і комітету з нацбезпеки і оборони.

Надію Савченко такі рішення не дуже вразили. За її словами, роботи для неї вистачить. Більше того, в Берліні народний депутат провела прес-конференцію, на якій зробила низку гучних заяв. Розповідаючи про зустріч з терористами, вона зазначила, що Захарченко і Плотницький – "загнані, змучені війною люди, які більше не хочуть воювати, розумні, тверезі, які заслуговують на мою повагу".


Савченко побачила в Захарченку і Плотницькому "загнаних і замучених людей"

Така риторики з вуст колишньої заручниці Кремля дуже здивувала. Особливо, якщо згадати той факт, що під час ув’язнення Савченко заявляла, що саме Плотницький безпосередньо причетний до її викрадення.

З іншого боку, чимало спостерігачів і експертів переконані, що Надія Савченко – проект Кремля і маріонетка в його руках. За словами політтехнолога Тараса Березовця, її потрібно було виключити з делегації ПАРЄ.

Що характерно, повноваження російської делегації в ПАРЄ припинені з січня 2015 року. Тоді ПАРЄ через ситуацію в Україні прийняла резолюцію, в якій позбавила делегацію РФ права голосу, права участі в роботі статутних органів і в моніторингу виборів. З виключенням Савченко Кремль втратив свого головного представника в ПАРЄ,
– написав на своїй сторінці у Facebook Березовець.

З тим, що Савченко обрала дуже жорсткий проросійський вектор, який, швидше за все, погоджений з кимось із кураторів у Москві, переконаний і директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк. Він вважає, що вона не мала права вести перемовини з терористами. Однак, на його думку, можна було не поспішати з її виключенням з делегації ПАРЄ.

Насправді українські депутати злякалися, що Надія Савченко буде нести свою історію. Але не потрібно було її виключати. Нехай би її "дурь" було всім видно. Її виключення можуть розцінити, як спробу закрити їй рота, тому що вона ніби говорить правду. Навпаки – нехай би вона несла всю цю путінську ахінею, щоб було зрозуміло, що це за проект,
– зазначає Давидюк.

Кремлівська гра "під Савченко"

Підтвердження того, що за діями і заявами Надії Савченко може дійсно стояти Москва, з’явилися досить швидко. 26 грудня лідери терористичних організацій Плотницький і Захарченко заявили про готовність передати народному депутату Надії Савченко двох полонених терористами українок – Анжеліку Преснякову і Ольгу Сворак. Це вони назвали "жестом доброї волі". Що цікаво, звільнення українських полонянок відбулося наступного дня, хоча практика показує, що переговори щодо звільнення проходять довго, а сам процес передачі теж затягується.

Представники української влади, зрозуміло, привітали такий крок. Як заявив радник голови СБУ Юрій Тандіт, на результат працює не лише українська Мінська група – експерти, волонтери, громадські діячі.

Ми раді передачі когось із наших громадян через політиків Фактично найголовніше – це звільнення людей. Головне, щоб "ЛНР" і "ДНР" не використали це для корисливих цілей,
– підкреслив Тандіт.

Представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що "ми щасливі звільненню кожного заручника".

Водночас, вважають експерти, подібні рішення самостійно ні Захарченко, ні Плотницький без дозволу Кремля ніколи б не змогли прийняти.


Повертаючи полонених саме Савченко, Кремль розігрує свою карту

За словами народного депутата від фракції "Об’єднання "Самопоміч" Тетяни Острікової, звільнення полонених – це однозначний позитив. Але насправді не бойовики приймають ці рішення.

Таким чином Росія делегітимізує інституції Української держави, які уповноважені на діяльність по звільненню заручників чи обмін полоненими. Це підриває їх авторитет і довіру. Тому варто задуматися, чому саме "під Надію" звільняють, і що за цим стоїть? Чи ці політичні проекти не мають ляльководів за межами України?
– зазначила Острікова.

Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов зауважує: жестом доброї волі звільнення полонених було б тоді, якщо б бойовики погодилися на обмін "всіх на всіх". А тут гра, щоб змінити конфігурацію конфлікту на Донбасі.

"Головний фактор тут Росія. Завдання "ЛДНР" – обмінювати на своїх умовах, щоб впливати на політичний процес в Україні. Короткострокова мета – показати ефективність прямих переговорів з так званими керівниками "ЛДНР". Більш довгострокова – зробити конфлікт суто внутрішньоукраїнським, згідно дорожньої карти Росії", – вважає експерт.

Російською політтехнологією повернення двох полонених саме Надії Савченко вважає і голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран.

Спроби зробити із Савченко героя в очах українців обернулися тим, що всіма своїми діями вона підтвердила підозри у співпраці з російськими спецслужбами. Ця політтехнологія вказує на примітивізм і глибоке незнання України кремлівськими стратегами… Ви ж не вірите, що засудженій московитським судом за "тероризм" і "вбивство" журналістів "націоналістці" Кремль просто так віддає українських заручників?
– підкреслює Таран.

Троянський кінь в українській політиці

З Надії Савченко, схоже, наполегливо і дуже активно починають ліпити не тільки політика, а й лідера нової партії. Вона вже анонсувала створення нової політсили "РУНА" – Рух українського народу-Реформи українського народу-Революція українського народу.

За словами Вадима Карасьова, Савченко претендує на нішу "патріотичної партії миру". Та, як вважає Микола Давидюк, Савченко відіграватиме роль троянського коня. Її куратори намагатимуться дати певний меседж, який буде простим, але дуже підступним.

За його словами, Савченко, приміром, буде заявляти, що поїде на Донбас, поговорить з бойовиками, і все вирішать буквально завтра. Хоча зрозуміло, що таким чином війну не закінчити. Тим більше, що проблема не бойовики – вони маріонетки в руках Путіна. Проблема – сам Путін і його агресія проти України.

Кремль запропонує Надії Савченко легкі месиджі, на які можуть клюнути деякі уряди ЄС. Вони можуть сказати: все, Савченко вирішує це питання, а ми можемо знімати санкції і виходити на російський ринок. В принципі, десь у планах Кремля це приховано також,
– говорить експерт.


Савченко створює свою партію, яка може розхитати український політикум

Втім, зауважує Давидюк, насправді у Кремля на Савченко великі плани: парламентська і президентська кампанії, дискредитація деяких проукраїнських кандидатів. При цьому, на його думку, хоча багато хто розчарувався в Савченко, але в неї з’явилася аудиторія. Її електорат сьогодні кристалізувався, а підтримка складає близько 5-6%.

В той же час, за словами Сергія Тарана, великого успіху в Україні Савченко не матиме.

Із Савченко намагаються зробити в Україні політика. Щоправда, російські експерти, які працюють над цим, мабуть не до кінця розуміють особливості української політики. Крім роздратування, сьогоднішня діяльність Савченко не викликає в Україні жодних інших емоцій. Більше того, складається враження, що за нею хтось стоїть – якщо вже заради неї організовуються і переговори, і обміни полоненими,
– зауважує Таран.

Те, що українці зі швидкістю геометричної прогресії розчарувалися в Надії Савченко, не викликає сумнівів. Але не треба забувати, що дуже багато наших співвітчизників втомилися від війни і хочуть миру. На цих настроях дуже легко зіграти. Тим більше, що, як зазначає Давидюк, може вийти так, що цей троянський кінь буде виглядати набагато кращим, ніж начебто патріотичні політики, які погрузли в корупції.

Читайте також: Про що говорив Путін: головні цитати з прес-конференції