Іноді процес перейменувань доходив до крайнощів. А деякі нові назви не можливо сприймати без сміху. Але процес пішов, і це основне.

Як все починалося

Декомунізація мала початися ще у 91-му. Тоді на хвилі піднесення відбулося трохи змін, але економічні проблеми швидко затьмарили проблеми патріотизму… І для Леоніда Кравчука, і для Леоніда Кучми це питання явно не було пріоритетним. Тож все затихло на довгі роки.

До питання декомунізації нарешті повернулися після Помаранчевої революції. Однак тодішній Президент Віктор Ющенко, відомий усім своєю м’якістю і поступливістю, так і не реалізував цього. А далі країною керував Віктор Янукович, і цим все сказано.

Справжня декомунізація почалася під час Євромайдану. При чому тоді це робилося неофіційно. Люди стихійно нищили пам’ятники Леніну. Це явище навіть отримало власну мелодійну назву – ленінопад.

Все почалося з повалення Леніна у центрі Києва в грудні 2013 року. Далі процес набув просто стихійного характеру. За 2013-14 роки в Україні "впало" 552 Леніни! Загалом за період ленінопаду було демонтовано 900 монументів.

Починаючи з повалення першого пам’ятника Леніна 8 грудня 2013 року у Києві, загалом в Україні знесли 1221 пам'ятник червоному вождю.

Рік офіційних змін

Стихійні зміни, силами небайдужих – це звісно добре. Але організовано і на державному рівні – значно краще. Тож офіційна і законна декомунізація, яка почалася з 2015 і активно відбувалася у 16-му році, найцінніша.

Саме у 2016 почалися масові перейменування вулиць, площ і цілих міст. Тут ми просто зобов’язані зауважити, що далеко не усі українці підтримують цю ініціативу. Однак через жодне перейменування серйозних протестів не було. Робимо висновок, що проти здебільшого старші люди. Вони бояться змін, але й протестувати не збираються.

Читайте також: Три проблеми декомунізації

Чому це смішно

Так у цьому році аж 2 обласних центри отримали нові назви. Дніпропетровськ став Дніпром, а Кіровоград – Кропивницьким. Нові назви, хоча й не гладко, а таки сприйняли.

Справжньою сенсацію стала нова назва міста Комсомольськ, що на Полтавщині. Тепер його назва Горішні Плавні. Місцева міськрада навіть подала позов до Вищого адміністративного суду України. Міськрада пропонувала свій декомунізований варіант – Святомиколаївськ. Однак їхнє клопотання відхилили.

Іноді під декомунізацію підпадають російські діячі культури. Як наприклад вулиця Горького у столиці. Він, звісно символ епохи, але в першу чергу письменник. Тож хочеться побажати відповідальним за перейменування почуття міри.

Загалом процес декомунізації – позитивне звершення для України. Однак варто робити все виважено та стримано.