Коли приймуть "безвізові закони"

— "Візові закони" можна прийняти і пізніше, була б воля. Але питання в тому, що провал їхнього прийняття не був несподіванкою. Проблема в тому, що довіра європейців до нас може впасти. У порівнянні з безвізовим режимом, це надзвичайно більші втрати України.

— Таке ставлення до законодавства говорить, що Україна не може бути стабільним партнером. Що у військових, дипломатичних чи фінансових питаннях дії європейців підпадатимуть під кліше неспроможності української влади виконувати взяті на себе зобов’язання.

Не ЄС змушував Україну вводити безвізовий режим. Це була наша пропозиція. Але ми постійно відтягуємо це питання.

Хто блокує прийняття

Так, дехто з експертів говорить, що партія "Батьківщина" не хоче прийняття "безвізових законів", адже серед них є й антикорупційні рішення. Мовляв, вони втратять статки. Але не в однієї цієї сили є статки.

— Якщо ми конкретно говоримо про "Батьківщину", то вона не вперше блокує прийняття безвізового режиму. Коли за часів Януковича спеціальний уповноважений Президента Валерій Хорошковський активно готував це рішення, так само бракувало голосів "Батьківщини".

Ми повертаємось до простої проблеми: партії не дотримуються речей, що їх обіцяють у своїх програмах або коаліційній угоді.

— Якщо знову конкретно говорити про "Батьківщину", то, можливо, річ не у статках, а в політичних торгах. Зараз дуже активно говорять про позачергові парламентські вибори.

Питання віз — не найголовніше

Найгірше те, що політики відриваються від реалій і починають торгувати своїми програмовими цілями.

— Провал цих законів — загроза нашій економіці. Це не візова лібералізація, це питання корупції. Ці закони ми повинні були прийняти одразу після Революції Гідності. Наприклад, реформувати прокуратуру ми почали лише напередодні саме задля безвізового режиму. А до цього ми не знали, що наша прокуратура потребує реформ?

Проблема в тому, що світові інвестори, коли оцінюють країну, дивляться на те, наскільки ця країна спроможна прозоро працювати за законодавчою базою. Чи зможуть ці бізнесмени спокійно відстоювати ті свої гроші, що вони уводять їх до нашої країни.

— Це не питання візової лібералізації: в людей і так немає коштів, аби поїхати за кордон. Ця ситуація зараз не зміниться. Просто наші партнери дивляться, чи ми готові робити те, що декларуємо.

Українське населення далеке від питань сексуальних меншин в трудовому законодавстві. Але такою ж є ситуація і в Польщі. Суспільствам, які виросли на релігійних засадах, такі речі непритаманні.

Візи використовують для політичної реклами

— Але це питання не є найпершим у ЄС. Головний принцип у такій нормі закону — ніхто не можу порушувати нічиї права за трудовим законодавством. За жодною з ознак. Це питання недоторкання прав і толерантності.

Це видно у тому, як в ЄС обговорюють питання мігрантів із Сирії. У країнах, де право та життя не поважають так високо, не обговорювали б, що робити із біженцями, як їх облаштовувати.

— Наші ж політики просто підміняють поняття. Вони просто використовують протестний електорат. Набагато легше заробляти підтримку, закликаючи до захисту від ЛГБТ-спільнот, ніж пояснювати людям дійсну суть цих законів.