Небезпека та як із нею боротися
Дослідження, опубліковане в журналі Nature Energy, зібрало дані понад 80 000 свердловин і виявило, що у водах Мексиканської затоки, а також в Алабамі, Луїзіані та Техасі є 14 000 нафтових і газових свердловин, які вже не використовуються, але продовжують підіймати метан на поверхню.
Цікаво Заборонені ще в XX столітті забрудники знаходять у найглибших точках планети
Вчені також провели аналіз витрат на закупорювання цих убивць екології. Вони кажуть, що на це може піти до 30 мільярдів доларів.
- З незаглушених нафтових і газових свердловин виходить метан – потужний парниковий газ, який накопичується в атмосфері, нагріваючи планету.
- Якщо він збирається в меншому просторі, метан може спричинити задуху, а також є легкозаймистим.
- Особливо небезпечно, коли свердловини знаходяться поблизу населених пунктів і коли метан потрапляє в будинки.
- Близько 13 000 таких занедбаних свердловин знаходяться на мілководді на федеральному або державному рівні. Автори дослідження пояснили, що ці свердловини повинні бути пріоритетними для закупорювання.
Витоки метану з мілководної інфраструктури можуть виходити на поверхню. Зосередження роботи на мілководних свердловинах, розташованих ближче до берега, дасть більше екологічних переваг порівняно з витратами, ніж зосередження на глибших свердловинах, розташованих далі від берега,
– каже Грег Аптон, автор дослідження і доцент Центру енергетичних досліджень Університету штату Луїзіана.
Попередні дослідження показали, що ці свердловини можуть бути основним джерелом забруднення води та витоку інших токсинів, включаючи миш'як. Закриття їх передбачає процес, у якому робітники використовують цемент для заповнення резервуара, звідки надходять нафта і газ. За словами Аптона, у свердловину поміщають пробку, а потім зверху заливають цементом. Вартість цього процесу часто визначається кількістю використаного цементу та інструментів, необхідних для правильного закупорювання свердловини в різних місцях.