Адам Малиш - один з найяскравіших летючих лижників історії
20 березня 2011 року. Уся 38-мільйонна Польща боялась кліпнути оком, як і тисячі присутніх, під одним із найбільших у світі трамплінів у словенській Плніці. Ніхто не хотів пропустити ані миті…
Останнього стрибка…Прощального польоту… Героя Нації…Одного з найяскравіших летючих лижників історії - Адама Малиша.
Він прощався із великим спортом під овації усієї країни. Йому стоячи аплодували за незліченні моменти ейфорії, впродовж яких поляки (здається, усі як один) почувались найщасливішими у Всесвіті.
До когорти найсильніших представників чи не найбільш видовищного зимового спорту Адам приєднався швидше, аніж як слід виросли його славнозвісні вуса - у 17 років. І пішло-поїхало. Точніше - полетіло!
Уявити тільки! Малиш 39 разів вигравав першість Польщі на звичайному та великому трамплінах. І справа навіть не у тому, що на батьківщині бракувало гідної конкуренції. Настав час і на заваді гегемонії Адама не міг завадити ніхто у світі.
Малиш здобув 4 золоті медалі чемпіона планети і стільки ж разів підкорив світовий Кубок. При цьому став першим, кому вдалось вибороти “Великий кришталевий глобус” три сезони поспіль.
При цьому Малиш не був якимось там “обраним” Його, як і інших, переслідували падіння, травми та невдачі. Тільки от для гіганта рівня Малиша невдача - це єдина непідкорена вершина - найвища сходинка олімпійського п’єдесталу.
Ну то й що? Армії фанів поляка по-доброму байдуже. Адже їх кумир двічі стояв на подіумі Олімпійських ігор у Солт-Лейк-Сіті і ще двічі через 8 років у Ванкувері.
Навіть, коли пік спортивної форми залишився позаду, Малиш продовжував здійматись у небо. А разом з ним і почуття гідності кожного поляка. Навіть, коли на велику арену вийшли амбітні представники нової генерації, Адам продовжував здійматись у небо. І не без успіхів.
Встиг відзначитись національним рекордом. Приземлився, перелетівши вражаючі 230 метрів.
Врешті-решт у віці 33 років Малиш наважився прийняти найважче рішення для кожного великого спортсмена - вирішив завершити професійну кар’єру. Після 20 березня 2011 року. Після 91-го подіуму Адама.
Уся Польща вдягнула вуси. Для того, щоб подякувати направду унікальному спортсмену, який зумів вийти за межі власне спорту. Встановив вражаючий зворотній зв'язок з "уболівальниками". Став національним надбанням країни.
Полякам більше не потрібно вигадувати казкових героїв, щоб ставити їх за приклад дітям. Достатньо сказати щось на кшталт: “Синку поводься добре - будеш, як Адам Малиш”.