"Банкопад": що потрібно пам'ятати про зачистку банків і захист вкладників

Кожному депутату – по банку

За словами експертів, процес зачистки "поганих", тобто неконкурентоспроможних банків, потрібно було почати ще 15 років тому. В Україні ще зовсім нещодавно нараховувалося понад 200 фінустанов – це ненормально для будь-якої цивілізованої країни. В державі повинно бути 10-15 банків, але великих і потужних, з розгалуженою інфраструктурою. Тоді вкладники можуть бути спокійними, що банк не розвалиться, хоча, звичайно, від форс-мажору не застрахований ніхто, навіть у благополучних країнах західного світу.

Що стосується України, то, як зауважують банківські експерти, грубо кажучи, кожен депутат купував собі банк, щоб через нього прокачувати кошти і в короткі терміни заробити добрий капітал через залучення інвестицій і депозитів. І 15 років тому, і зараз, подібна схема продовжує діяти – власники банків заманюють клієнтів великими відсотками депозитних вкладів, хоча насправді в нього не достатньо уставного капіталу для виплати дивідендів. Зрештою, банк оголошує себе банкрутом, а люди втрачають свої гроші. Вони можуть повернути свої вклади через Фонд гарантування вкладів, але тільки якщо їхня сума не перевищує 200 тисяч гривень. Все, що понад цю суму, – фактично втрачається.

"Брокбізнесбанк", як і більша частина банків, був банкрутом ще в 2008-му, але його покривала влада

Тому оздоровлення банківської системи все одно було потрібним. Як зауважив економічний експерт Борис Кушнірук, його треба було розпочати давно.

"Після початку економічної кризи 2008-2009 років банківська система де-факто стала банкрутом. Загальний обсяг "поганих" кредитів в українських банків перевищував 50 відсотків. Тобто капітал банківської системи з того часу був глибоко від’ємний. Вони жили виключно за рахунок вкладів населення та рефінансування Нацбанку", – наголошує експерт

За його словами, вже наприкінці 2008 року в Україні більше половини капіталу вже не було. Причому в багатьох банках не було ще задовго до 2008 року. Наприклад, в "Брокбізнесбанку" (власники – екс-народні депутати брати Сергій і Олександр Буряки – 24). На 1 січня 2014 року із 28 мільярдів гривень активів, які перебували на балансі в "Брокбізнесбанку", лише 1,8 мільярд обслуговували проценти. Тобто банк був уже неконкурентоспроможним.

Але процес зачистки не проводився, бо за кожним банком стояли політики, олігархи, які змушували НБУ закривати очі на те, що ці банки – банкрути.

Гонтарева і методи ліквідації "поганих" банків

Як зауважує Борис Кушнірук, чинний керівник Нацбанку Валерія Гонтарева зробила те, на що не наважувався жоден глава НБУ. Процес оздоровлення банківської системи непростий, але, як підкреслює експерт, це зрештою дозволить позбутися неліквідних банків і таким чином захистити українців від банкірів-аферистів.

Банки-банкрути не можна залишати на ринку. Тому що вони продовжують залучати депозити населення, створювати піраміду, а потім матимуть і вони, і держава проблему. Це рана, яку потрібно повністю вичистити. Процес, на мою думку, проводиться недостатньо жорстко,
– вважає економічний експерт.

Сама Валерія Гонтарева нещодавно заявила, що серед банків, які потрапили під ліквідацію, чимало тих, хто продовжував відмивати гроші. Серед їхніх власників – люди з оточення екс-президента Януковича.

"Дельта" в 2014-му отриамав рефінансування, а потім його ліквідували. Невідомо, хто поверне гроші державі

За словами Кушнірука, Гонтарева діє досить професійно. Глава НБУ, по-перше, закриває всіх банкрутів. По-друге, почала вимагати повної прозорості роботи власників банків. Всі банки змусили відкрити їхніх власників. Тих, хто цього не зробив, закрили.

Завдання керівництва Нацбанку полягало не в тому, щоби ліквідувати банки, а змусити збільшити власний капітал та забезпечити достатню ліквідність. Саме це зараз і відбувається. В іншому випадку ми мали би ще десятки мільярдів гривень неповернутих депозитів українських фізичних та юридичних осіб. Значну частину яких довелось би повертати за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів, а по факту – Держбюджету,
– переконаний Кушнірук.

А от економічний експерт Андрій Новак зовсім протилежної думки. На його переконання, процес зачистки – це дуже дикий і цинічний, по суті, грабунок вкладників. І відбувається зачистка зовсім інакше, ніж у цивілізованих країнах.

Якщо комерційний банк стає неплатоспроможним, то центробанк виставляє його на продаж. Тоді може бути два сценарії. Перший – проблемну фінустанову може викупити інший банк. Якщо іншим комерційним банкам це нецікаво, то його викуповує держава. І в першому, і в другому варіанті той, хто купує, повністю бере на себе зобов’язання перед вкладниками. Тобто ніхто з вкладників свої гроші не втрачає. Навпаки, вони переходять із проблемного банку в більш потужний,
– підкреслює Андрій Новак.

Читайте також: Гонтарева стала інструментом олігархічного грабунку України, – Березюк

При цьому, як наголошує експерт, пограбували економічно активну частину українців – представників малого і середнього бізнесу або високооплачуваних спеціалістів, у яких на депозитах лежала сума більше 200 тисяч гривень. Тому, вважає Андрій Новак, так зване "оздоровлення", яке супроводжується виведенням капіталу за межі України їхніми власниками, – елемент дуже швидкої, але величезної наживи.

Банк "Михайлівський" та інші ошукані вкладники

Окрема ситуація склалася з банком "Михайлівський". НБУ в травні оголосив його неплатоспроможним і ввів тимчасову адміністрацію. Але багато клієнтів, як з’ясувалося, не можуть повернути свої гроші через Фонд гарантування вкладів. Справа в тому, що власник "Михайлівського" Віктор Поліщук, який втік з країни, їх просто ошукав.

Як пояснює сама Гонтарева, менеджмент банку, щоб збільшити навантаження на Фонд гарантування вкладів, скориставшись неграмотністю наших людей, відкрили компанію, через яку стали залучати гроші населення. Ця компанія перебувала зі своїми рахунками абсолютно в іншому банку. За словами Гонтаревої, НБУ це виявив і попередив керівництво банку.

Банки закривають, вкладники лишаються ні з чим

Однак, важко сказати, наскільки подіяло це попередження, бо частина клієнтів, які оформили депозити не напряму з банком, а через треті компанії, тепер не можуть повернути свої гроші. З точки зору закону все правильно. Третя компанія просто взяла в них гроші і, м’яко кажучи, розчинилася. Проблема в тому, що банк відраховує відсотки до Фонду гарантування вкладів, що дозволяє у випадку банкрутства повернути гроші клієнтам, а от третя компанія цього не робить. Відповідно, ніхто гроші не повертатиме.

Справа дійшла до того, що 3 листопада ошукані вкладники прийшли до НБУ на акцію протесту з вимогою повернути свої гроші. Протестувальники навіть перекрили центральні вулиці Києва.

Немає законного способу виплачувати їм депозити. Це питання не Нацбанку. Насправді це справжнє шахрайство власників банку. Один із способів повернути гроші – треба розшукати власника Віктора Поліщука, арештувати його майно. До речі, він небідна людина, йому належить мережа супермаркетів побутової техніки. І таким чином компенсувати вклади,
– зауважує Борис Кушнірук.

Ошукані клієнти "Михайлівського" перекрили вулицю і побилися з поліцією

В даному випадку, за словами Бориса Кушнірука, вкладники хочуть за рахунок Держбюджету отримати компенсацію за те, що вони укладали угоду не з банком. Власники "Михайлівського", в свою чергу, свідомо довели до фінансову установу до банкрутства. Тому треба йти не до НБУ, а до поліції і генпрокуратури, вважає він.

Читайте також: Депутати хочуть звільнити голову НБУ Гонтареву і вимагають слідство проти неї

Водночас Андрій Новак бачить елементи зговору в цій акції протесту.

З банком "Михайлівський" цікава ситуація. Неясно, чому вкладники саме цього банку так агресивно вийшли з акцією протесту. Є підозра, що ця акція може бути замовною. Бо, якщо б це була справжня акція постраждалих вкладників, то було б логічно об’єднатися з клієнтами інших банків,
– переконаний Новак.

Швидше за все, ті клієнти "Михайлівського", хто віддав свої гроші підставній компанії, купившись на високі відсотки, залишаться ні з чим. Але, думається, не тільки вкладники цього банку. Є ризик, що таких постраждалих буде більше. Тому з цієї точки зору зачистка неліквідних банків потрібна.

Та є один нюанс – як говорять деякі експерти, в ліквідації банків присутня політична складова. Нацбанк зачищає ще й конкурентів. Приміром, "Авант-банк", за яким стояв екс-глава ГПУ Віталій Ярема, хоча цей банк у 2014 році був одним із лідерів за темпами росту валютних депозитів. За твердженням фінансових спеціалістів, Гонтарева розчищає шлях для близьких до неї структур. Приміром, банку "Авангард", акціонером якого вона була. Тому, вважають вони, якщо до керівництва НБУ прийде хтось інший, робитиме те саме – тільки на власну користь. Незрозумілою залишається ситуація з функціонуванням банків із російським капіталом. Банки країни-агресора продовжують спокійно працювати в Україні.

Також, як писали ЗМІ, перед тим, як ліквідувати якийсь банк, в якому лежать кошти впливових людей, їх просто попереджали, щоб вони вивели свої гроші. А звичайним вкладникам нічого не залишається. У зв’язку з цим важливо, щоб така зачистка призвела дійсно до оздоровлення банківської системи і поверненню довіри населення. Адже українці все менше довірять банкам. І причина не тільки в фінансовій неграмотності, через що вони залишилися без заощаджень. Причина також в неврегульованому законодавчому полі, що дозволяє аферистам будувати фінансові піраміди, а населення продовжує залишатися незахищеним.

Читайте також: Бюджет-2017: депутатам – зарплати, українцям – тарифи, гривні – падіння