Біженці: без перспектив на повернення
Більшість з них спакували все своє життя у валізу. Вони себе називають по-різному: своїми серед чужих, чужими серед своїх, тимчасово переміщеними. Найчастіше – біженцями.
Сьогодні відзначають Всесвітній день біженців. Ще рік тому Україна чула хіба лише про проблеми переселенців-іноземців, та сьогодні війна на Донбасі вигнала з власних домівок мільйони українців.
У готелі в центрі Ужгорода живуть луганчани та донеччани. Більше 120 осіб. Кімнати тут різні – від 12 до 20 квадратів. Вартість такого прихистку 1700 гривень на місяць. Для пенсіонерів – це недешево, бідкається переселенка Тетяна. Вона приїхала з Донецька. Під час евакуації потрапила під обстріл. Після поранення не ходила, а тепер – інвалід другої групи.
На Закарпаття переселилося майже 3,5 тисячі біженців. Спроба працевлаштуватись не завжди завершується успішно для цих людей. У державній службі зайнятості Закарпаття кажуть, переселенці зі Сходу – активні шукачі роботи. Аби вижити, вчорашні керівники стають рядовими працівниками.
Найбільша проблема всіх біженців – житло. За чотири хвилі переселення, які прийняло Закарпаття, оренда помешкань подорожчала в рази. Раніше квартиру можна було знайти за тисячу, а елітну за 2,5 тисячі гривень, тепер середня ціна – 4-6 тисяч гривень на місяць.
Вирішенням проблем біженців зайнялась створена самими ж переселенцями громадська організація. Активісти пропонують місцевій владі кілька варіантів: виділити землю під будівництво багатоповерхівки для біженців. Або передати з комунальної власності кинуті довгобуди для відновлення там будівництва.
Сьогодні більшість біженців з Луганська та Донецька вже перетнули точку неповернення. Кажуть, хіба що повернуться туди після перемоги України, аби забрати речі, продати житло і виїхати на Західну Україну.
Як відомо, переселенці Донбасу масово повертаються з Росії до України. Про це днями повідомив Верховний комісар ООН у справах біженців. Причина – вони не отримали те, що їм обіцяли.